Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сіпака

Сіпака, -ки, м. Злой й придирчивый начальникъ, полицейскій, взяточникъ; вообще бранное прозвище всякаго администратора. Сіпаки попід віконню загадують на панщину. Дамон до лихого царя був вліз з остреним пробоєм зо сталі; на тім го сіпаки спіймали. Федьк. І. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІПАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІПАКА"
Беляха, -хи, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Викормити, -млю, -миш, гл. Выкормить.
Ворожечка, -ки, ж. Ум. отъ ворожка.
Дарівщи́на, -ни, ж. Подаренное. Ми на дарівщині житимемо. Харьк. г.
Паперушина, -ни, ж. Раст. Aspidium, папоротникъ. Вх. Пч. II. 29.
Печериця, -ці, ж. Грибъ Agaricus campestris L, шампиньонъ. ЗЮЗО. І. 110.
Підмовонька, підмо́вочка, -ки, ж. Ум. отъ підмова.
Розюшитися, -шуся, -шишся, гл. Сильно разсердиться, раздражиться.
Товди, товді, нар. = тоді. Товди собі зробили вечеру. Гн. І. 118. Товді я була весела, як у батенька я жила. Чуб. IV. 387.
Шкремітки мн. Мелкіе обрѣзки и обломки мѣди, остающіеся при выдѣлкѣ различныхъ мѣдныхъ вещей. Шух. I. 285.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІПАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.