Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сіпака

Сіпака, -ки, м. Злой й придирчивый начальникъ, полицейскій, взяточникъ; вообще бранное прозвище всякаго администратора. Сіпаки попід віконню загадують на панщину. Дамон до лихого царя був вліз з остреним пробоєм зо сталі; на тім го сіпаки спіймали. Федьк. І. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІПАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІПАКА"
Відмащення, -ня, с. Смазываніе нитокъ основы відмасткою (Cм.). МУЕ. ІІІ. 13.
Ди́рза, -зи, ж. Раст. Bromus arvensis.
Завгли́бки нар. = завглибшки. Кінь як стрибне, — так усіма чотирма ногами по копцю й вибив, у коліно завглибки. Драг. 253.
Кобло, -ла, с. Кусть камыша, возвышающійся надъ окружающимъ; обыкновенно это кусокъ оторваннаго во время половодья, пловучаго камыша, гдѣ нибудь снопа остановившагося. Днѣстръ.
На́дбанок, -нку, м. Все благопріобрѣтенное, нажитое.
Особітний, -а, -е. Особенный. Вх. Уг. 256.
Підбородок, -дка, м. 1) = підборіддя. 2) им. Серьги. Серьги подъ клювомъ у пѣтуха. Вх. Пч. І. 14. Ум. підбородочок.
Побігайчик, -ка, м. Быстро бѣгающій, — эпитетъ зайца. Зайчик-побігайчик. Рудч. Ск. II. 2.
Пооженюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Жениться (о многихъ).
Спірний, -а, -е. 1) Скорый, быстрый. Спірний кінь. Канев. у. Сухе жито спірне молотити. Лебед. у. Чоловік спірний до роботи. Кіевск. у. 2) Спорный, прибыльный, выгодный. Набиток злий не спірний. Ном. № 10374. Яке не вилягло та не поплуталось жито, те спірне косити, а те — ні. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІПАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.