Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

світлий
світлиця
світлість
світліти
світло I
світло II
світлонька
світлуха
світовий
світогляд
світок
світом
світонько
світоправній
світота
світочок
світський
світувати
світун
світцян
свіча
свічадо
свічарниця
свічарня
свічарь
свічка
свічколап
свічний
свічник
свобідний
свобідно
свобода
свободити
свободний
своєумець
своєумка
своєщина
своїти
своїтися
сволок
сволоківщина
сворінь
свояк
своякиня
свят
святенниця
святець
святешний
святий
святиня
святитель
святити
святитися
святиця
святьоха
свячене
свячений
свяченина
свячення
священник
священників
сд...
се
себе
себель
себелюб
себелюбець
себелюбий
се-б-то
сегельба
седляк
седми
седмиця
седно
сей
сейм
сеймик
сеймиковий
сеймовий
сеймувати
секерний
секрет
секретарь
секстерень
сект
секта
секунда
секундувати
селедець
селезень
селезник
селезнистий
селех
селечко
селешок
селитва
селити
селитися
селитьба
селище
селіток
село
сельбище
сельський
сельце
селюк
селючка
селява
селянин
селяниця
селянка
селянський
сембреля
семеєчка
семенастий
семеник
семено
семерик
семериця
семеро
Аге́л 2, -лу, м. Круглая небольшая загородка, составленная изъ отдѣльныхъ стѣнокъ плетня и кольевъ, — для помѣщенія части овецъ. [Кубанск.]. О. 1862. V. Кух. 36.
Гард, -ду, м. 1) Рядъ перегородокъ иди загородокъ въ водѣ для ловли рыбы. Браун. 17. МУЕ. І. 43. 2) Перегородка поперекъ рѣки изъ камней. КС. 1882. V. 348. 3) Рыболовный заводъ. Аф. 355. Було тобі б, пане Саво, гард не руйнувати. Чуб. V. 966.
Глибінь, -ні, ж. Глубина. Є місцями глибень така, що й дна не достанеш. Канев. у. Морська глибина. Ном. № 395.
Закоси́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закоси́читися, -чуся, -чишся, гл. Украшать, украсить, убирать, убрать себѣ голову или головной уборъ цвѣтами. То же, что и заквітча́тися. Закосичилася дівка. Вх. Зн. 28. Иногда прилагается и къ другимъ украшеніямъ головы, могущимъ играть роль цвѣтовъ. Ой упала зоря з неба, та й розсипалася, а Марця ю позбірала, закосичилася. Гол. Значитъ также и вообще украшаться, украситься цвѣтами. Напр. гуцулы говорятъ, что весною полони́на закоси́читься, т. е. покроется цвѣтами. Шух. І. 184.
Навспі́л нар. 1) Пополамъ. Посіяли поле навспіл з сусідом. 2) Насквозь. Ця пляма навспіл сукна пройшла.
Наддзю́бати Cм. наддзюбувати.
Наполюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Достать охотой, поймать на охотѣ.
Перевчати, -ча́ю, -єш, сов. в. перевчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Выучивать, выучить, переучить многихъ. Самому всіх не перевчить. Гліб. 2) Переучивать, переучить выученное наново. 3) Переучивать, переучить чрезъ мѣру.
Содухи Два первыя слова похороннаго пѣснопѣнія: «Со духи праведными скончавшуся....»; употребляются въ значеніи: смерть, конецъ. Да ти ж мене й не брязнеш так об землю, щоб тут мені й содухи. К. ЧР. 168. со́духи спусти́ти. Издохнуть. Заяць уже спустив содухи. Вх. Зн. 65.
Типик, -ка, м. Типиконъ (церк. книга). Що піп, то й типик. Посл.
Нас спонсорують: