Відкладати, -даю, -єш, сов. в. відкласти, -кладу, -деш, гл. Откладывать, отложить. Одкладає, як лях свято.
Відпечатувати, -тую, -єш, сов. в. відпечатати, -таю, -єш, гл. Распечатывать, распечатать. Вже твої жупани поношені, вже твої меди відпечатані.
Закацю́бти, -бну, -неш, гл. Окоченѣть отъ холода, затвердѣть отъ мороза. Мороз добрий, бачу: оце допіру повісила на плоті сорочки, а вже й закацюбли.
Зачумакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Начать чумачить. 2) Заработать чумачествомъ.
Злословити, -влю, -виш, гл. Злословить. І хто твоє ім'я злословить.
Покрутити, -чу́, -тиш, гл.
1) Покрутить, повертѣть. А чорт тоді покрутив головою і каже: таки і я тебе покалічив.
2) Исковеркать. Щоб тобі покрутило.
Понабадамучувати, -чую, -єш, гл. Тоже, что и набаламутити, но во множествѣ.
Псєнник, -ка, м. = гицель.
Свиняка, -ки, ж. = свиня. У господарстві була в того чоловіка, вибачайте, свиняка. Ум. свинячка. Є вже й свинячка, і курчатко, а далі й корівчина.
Стуга 1, -ги, ж.
1) Плетеная коробка изъ лозы, обмазанная глиной — для сохраненія зерна, муки. Розумна жона, як стуга пшона.
2) Коробка изъ дуба. Виносе стужку з пирогами на місто. Ум. стужка, стужечка. Узяли стужку з калачами.