Берестник, -ка, м. Берестовый лѣсъ, берестовая роща. Ум. берестничок.
Би сокращ. б. 1) Частица, прибавляемая къ слову для выраженіи условности: бы, бъ. Я ж би тую Україну кругом облітала. Дурним би назвали, од себе прогнали. Як би він не лях, то не звав би ся Стасем. би б. Былъ бы. Не рад би б ти моєму братіку, як би в гости прийшов? би-м. Выражается условность въ 1-мъ лицѣ. Від чорта би-м ся відхрестив, а від тебе ні відхрещусь, ні відмолюсь. Дала би-м білу ручку, та нема кому. Ой рада би-м, мій синоньку, листок написать. Также точно для 2-го лица ед. ч. — би-сь. Не волів би-сь, милий синку, йти з ягнятком на толоку. Для 1-го лица мн. ч. би-сьмо: для 2-го лица мн. ч. би-сьте. 2) Сз. Дабы, что-бы. І над ним і коло него хрестик Божий пише, би уроки, би злі духи там не приступали.
Більшити, -шу, -шиш, гл. Увеличивать.
Бовтиця, -ці, ж. 1) Подвѣска къ серьгѣ. Ковтки з бовтицями. 2) Кисть на снуркѣ для украшенія гуцульской шляпы или верхней одежды. 3) Металлическая цѣпочка, украшающая кожаный поясъ гуцула. 4) Мѣдный кружекъ, родъ пуговицы, употребляемый (во множествѣ) для украшенія гуцульскихъ кожаныхъ сумокъ, ремней, сбруи и пр.
Ги сз. = II. Ге. Таким слаба, ги росиця.
Залі́тошній, -я, -є. Позапрошлый. Се було чи літошній, чи залітошній год.
Миша́стий и миша́тий, -а, -е. Мышинаго цвѣта, пепельный. Мишатий кінь.
Понакидати, -да́ю, -єш, гл. Набросать (во множествѣ). Понакидали діти в хаті. Ік Різдву сніги понакидають.
Суропиця, -ці, суро́пка, -ки, ж. = суржик 1.
Уніятський, -а, -е. Уніатскій.