Бурулечка, -ки, ж. Ум. отъ бурулька.
Бурхнутися, -нуся, -нешся, гл. Броситься. Бурхнувсь у воду, щоб втопиться.
Геть меж. и нар.
1) Долой, прочь, вонъ, отстань. Геть, згинь, пропади і до мене не ходи! Іди ж собі геть. Во мн. числѣ — гетьте.
2) Далеко. На бистрому на озері геть плавала качка. геть-геть. Далеко-далеко. Дніпро геть-геть собі роскинувсь, сияє батько та горить.
3) Употребляется для усиленія. Совершенно, рѣшительно, далеко. Геть чисто виїли. Геть виріжім вражих ляхів, геть що до єдного. Загнали лишків геть аж за Вислу.
4) Очень. Чи треба молотника? — Треба, та ще й геть.
5) геть-то. Употребляется для усиленія значеніи. Порядочно, достаточно. Прогаялись геть-то, оглядуючи манастирь. Ми знаємо про це і геть-то більше, ніж ви. І геть-то чеетию такою запишався.
Літне́нький, -а, -е., Ум. отъ літній.
Мармуро́вий Cм. марморовий.
Нами́ти Cм. намивати.
Подолущувати, -щую, -єш, гл. Окончить шелушить (во множествѣ).
Привселюдно нар. Открыто; публично. Бачилась з своїм козаченьком привселюдно на «вулиці».
Смертній, -я, -є. Относящій къ смерти. Там смертня тінь, непоряд, руйнування.
Стопа, -пи́, ж.
1) Стопа, ступня, слѣдъ ноги. Тілько ми поминули, — вони (лисиці) тоді повставали да так стопа в стопу і біжать. Старий показав мені на дві стопи, висічені на тій скелі.
2) Футъ. Пять стопів глини.