Згороди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Загородить. Не одна баба город згородила. 2) Соорудить, воздвигнуть. Бо хотять же нас поглотити, піч огненну згородити.
Зруйнуватися, -нуюся, -єшся, гл.
1) Разрушиться, разориться. Зруйнувався зовсім будинок.
2) Разориться, потерять имущество. Пан не зруйнується, як скількись кліток поля перелітує пустирем.
Нечутно нар. Неслышно.
Розвештатися, -таюся, -єшся, гл. Постоянно шляться, бродить.
Спопувати, -пую, -єш, гл. Провести жизнь въ санѣ священника. Инший спопує або здякує собі, а військовим москалем не буде; цих часів з жадної статі у москалі беруть: з міщанської статі, з мужичої, з панської, з купецької і з духовної статі.
Тонути, -ну, -неш, гл. Тонуть. Що в воді не тоне, а в землі не гниє?
Увити, -ся. Cм. увивати, -ся.
Уштурити, -рю, -риш, гл. Всунуть.
Хабалка, -ки, ж. = хибалиця.
Худніти, -нію, -єш, гл. = худнути. Після дороги воли похудніли.
