Лю́дно́ нар. 1) По-людски, какъ слѣдуетъ человѣку. 2) На людяхъ, публично. Благословіть нас, тату, людно, та й весілля відгуляймо. 3) Многолюдно. Стало трохи людніше. Приїду додому, — весело буде, людно. 4) Съ людьми, съ войскомъ. Поприставали (пани до Жовковського) людно й оружно.
Міро́шницький, -а, -е. Относящійся къ мельнику. Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи.
Наро́д, -ду, м. Народъ.
Обклеювати, -кле́юю, -єш, сов. в. обклеїти, -кле́ю, -їш, гл. Обклеивать, обклеить.
Особливий, -а, -е. = особий.
Поборозняк, -ка, м. Личинка майскаго жука.
Покришечка, -ки, ж. Ум. отъ покришка.
Пришерхати, -ха́ю, -єш, сов. в. прише́рхнути, -ну, -неш, гл.
1) Покрываться, покрыться сверху корой, тонкимъ слоемъ льда. Морозець маленький був, — на дворі трохи пришерхло.
2) О кожѣ человѣка: дѣлаться, сдѣлаться шершавой.
Раніший, -а, -е. Болѣе ранній. Нема древа ранішого над дубочка.
Тупа, -пи, ж. = ступа. Іди, іди, сивий коню, тихою тупою.
