Бруд, -ду, м.
1) Грязь, нечистота. Як би знала, мій миленький, що я твоя буду, випрала би-м сороченьку з чорного бруду.
2) Околоплодная жидкость у роженицы, вытекающая передъ появленіемъ младенца. Попереду бруд одійде, тоді дитина родиться. У послѣродовое очищеніе.
3) Гной изъ нарыва, раны. Оце палець як обривало, так скільки з його бруду попойшло.
4) Поросль волосъ у брѣющагося человѣка. Який у тебе бруд великий поріс.
Замо́ва, -ви, ж. Заговоръ, заклинаніе. Замова від гадюки.
Курява, -ви, ж.
1) Пыль. Іде шляхом до Києва берлин шестернею... Опинився против старців — курява лягає. У степу курява така, наче чия велика панщина почала віяти жито на току.
2) Мятель, вьюга. Не велика курява, та багато людей губить.
Лу́чче нар. 1) Лучше. Ні, лучче вже мовчімо! Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити. Іде берегом, шукав, де б то лучче скочити в воду. 2) Больше. Минуло годів десять, чи й лучче. По чарці, по другій, та так... до десятка, чи й лучче доскочило. Ум. лучченько.
Му́зьки, -зьок, ж. мн. Начесы.
Навза́ходи нар. На закатѣ, на заходѣ. Питаєте, у якій добі поганка буває? У мене саме під обіди, а в хлопця мого, то так, як навзаходи сонце.
Неладен, неладний, -а, -е. Безпорядочный; нехорошій, некрасивый. У кого дочок сім, то й доля всім, а в мене одна, та й та неладна. Будь він тричі неладен! (брань).
Посвящення, -ня, с. = посвячіння.
Спохвату нар. Второпяхъ, впопыхахъ. Виїздив я з дому та спохвату забувся взяти гроші.
Топка, -ки, ж. Небольшая форма для набиванія въ нее соли.