Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спродуватися
спрожиток
спрожогу
спрозорити
спрозоритися
спроквола
спромагатися
спромеж
спроміжність
спромога
спромогтися
спроможне
спроможний
спроможність
спросити
спросонку
спроста
спротивити
спротивитися
спрошувати
спружина
спрягати
спрягатися
спрягнути
спрягти
спрягти 2
спрямити
спрямуватися
спрянути
спрясти
спрят
спрятанник
спрятно
спрятування
спрятувати
спсувати
спудей
спуджувати
спуджуватися
спудза
спудити
спуз
спузарь
спузирити
спузиріти
спуск
спускалка
спускати
спускатися
спусковатий
спуст
спустити
спустілий
спустіння
спустіти
спусткувати
спустошалий
спустошення
спустошувати
спустувати
спутувати
спухніти
спухнути
спуховато
спуховий
спуховистий
спуховисто
спухово
сп'юх
сп'юшок
сп'янчити
сп'янчитися
сп'ясти
сп'ятити
сп'ячка
сп'ячник
срака
сральня
сратво
срати
срач
срачка
сребло
срем'я
сріберний
срібліти
срібло
сріблоглав
срібло-злотий
срібляний
срібляник
срібний
срібник
срібнити
срібнісінький
срібноводий
срібнозелений
срібнолукий
срібнолюбний
срібнорогий
срібняк
срібнястий
срібрений
сріб'яний
сс...
ссати
стабуритися
став
ставати
ставатися
ставець
ставидло
ставити
ставитися
ставище
ставка
ставляння
ставляти
ставма
ставний
Верховодка, -ки, ж. Рыба: a) Uranus copus. б) Alburnus lucidus. Браун. 27.
Гоже нар. 1) Красиво, хорошо. Матінко, повная роже, дивитись на тебе гоже. Мет. 201. Як Бог поможе, то все буде гоже. Ном. ст. 281, № 11. Кланяйся, Ганнусю, гоже. Н. п. 2) Прилично, слѣдуетъ. Не гоже так робити. Прибралась так, як гоже для празника. О. 1862. IV. 77.
Дібровний, -а, -е. Дубравный, относящійся къ дубравѣ.
Злітце, -ця, Ум. отъ злото.
Контроверсія, -сії, ж. Возраженіе (въ судебномъ процессѣ). Кому хочеш позов заложу і контроверсію сочиню. Котл. Н. П. 358.
Позапилювати, -люю, -єш, гл. Запылить (во множествѣ). Коні в їх потомлені, одежа й тороки позапилювані. K. ЧР. 3.
Попідтинню нар. Подъ плетнемъ, подъ заборомъ. Шевч.
Попривертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и привернути, но во множествѣ.
Похід, -хо́ду, м. 1) по́хід. Походка, поступь. У обох похід однаковий: як увечері, то й не розбереш, котрий іде: чи той, чи сей. Новомоск. у. Видно пана по походу. Лебед. у. Похід жвавий і моторний. Грин. III. 610. У кожного звіря в плавні є свій похід. О. 1862. II. 63. 2) похід. Походъ. Cм. поход. Ум. походець. Не Маріїн то походець, то Маріїн лиш уборець. АД. І. 303.
Прокашлювати, -люю, -єш, сов. в. прокашляти, -ляю, -єш, гл. Прокашливать, прокашлять.
Нас спонсорують: