Галай 1) = галайко.
2) Кличка собаки.
3) на галай-балай. Необдуманно, на авось, какъ попало, какъ нибудь.
4) у галай світа піти. = гала світа піти. Cм. гала 2.
Згорта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. згорну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Складываться, сложиться, свертываться, свернуться. Як мої ручки згорнуться, то тоді твої роскоші минуться. 2) Сгребаться, сгресться.
Квітчання, -ня, с. Убраніе цвѣтами. Жаль мені дівування і дитячого квітчання.
Національний, -а, -е. Національный. Наші вельможні предки... не вхопили своєї національної тропи. Се вже був не кобзарь, а національний пророк. Національний гимн. Національний убір.
Очужілий, -а, -е. Сдѣлавшійся чужимъ. Знайшов modus vivendi з очужілими земляками.
Прищибати, -ба́ю, -єш, гл. Сгонять. Попід бескід зелененький вівці прищибаю.
Сочівонька, -ки, ж. Ум. отъ сочевиця.
Трухлятина, -ни, ж. Гниль въ деревѣ. Покої були старі: в їх тхнуло трухлятиною.
Уриватися I, -ваюся, -єшся, сов. в. увірватися и урватися, -рвуся, -вешся, гл. 1) Отрываться, оторваться, вырываться, вырваться, обрываться, оборваться, перерываться, перерваться, прерываться, прерваться. Як ухо ввірветься, то й збан розіб'ється. Одна (струна) вже й увірвалась. Батіг не нитка — не увірветься. Урвався і рід Вишневецьких. увірвався бас, увірвалася нитка, удка (кому). Прекратилась возможность. Вже Терешкові ввірвалось нитка верховодити. Тоже значеніе имѣетъ выр.: уже йому ввірвалось. розмо́ва увірвалася. Прекратился разговоръ. 2) Вырываться, вырваться. Я піймав його та й веду за руку, а він усе вривається од мене, все наче огинається, а далі вирвавсь і побіг. 3) Срываться, сорваться, упасть съ высоты. Беруться за руки колом і перекручуються, приспівуючи:... «держіться кріпко: як хто увірветься, тому не минеться», — а ж поки хто увірветься, — тоді знов. А той, що сидів на трямку, як увірветься з того трямка! Як ти в мене ночував, то з полу ввірвався.
Хрьокати, -каю, -єш, гл. = хрокати.