Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сосновий
соснонька
сосняк
сосонка
сосоночка
сосунець
сотак
сотати
сотатися
сотворитель
сотворити
сотворіння
сотворяти
сотенний
сотенство
сотенька
сотішати
сотка
сотник
сотниківна
сотниківський
сотникувати
сотницький
сотниченко
сотничка
сотничок
сотня
сотянин
софія
софорок
соха
сохар
сохваляти
сохнути
сохранний
сохранно
сохтівний
сохтувати
сохур
соцький
соцькувати
сочевиця
сочити
сочівонька
сошечка
сошник
сощепитися
соя
сояшний
сояшник
сояшниковий
сояшниця
сояшничина
сояшничиння
сояшно
спад
спадати
спадистий
спадковий
спадок
спадщина
спадь
спакувати
спалати
спалахкотіти
спалахнути
спалий
спалити
спалитися
спаль
спамятати
спамятатися
спанілий
спаніти
спання
спаношитися
спантеличити
спантеличитися
спар
спара
спарити
спаритися
спарний
спарно
спаровляти
спарувати
спаруватися
спас
спасати I
спасати II
спасатися
спасений
спасеник
спасеницький
спасениця
спасибі
спаситель
спасів
спасівка
спасівський
спасіння
спаскудити
спаскудитися
спасовець
спасти
спасти 2
спати
спатися
спатки
спахнути
спахувати
спацера
спацір
спачити
спачитися
спачка
спаш
спашне
спевнити
спека
Витязький, -а, -е. Витяжскій. Усі поля обсіяли головами козацькими, козацькими, витязькими. Н. п.
Громовий, -а, -е. 1) Громовой, относящійся къ грому. Да за тучами громовими сонечко не сходить. Чуб. V. 6. Буде нас Господь громовим огнем карати. АД. I. 334. Який я коштовний дом збудував, громовим пожаром пішов. Грин. III. 693. Громовий дощ. Мнж. 148. 2) громова стрілка. Громовая стрѣла, иначе — чортів палець. Вх. Пч. II. 28. 3) громові свята, празники. Рядъ посвященныхъ грому праздниковъ: съ 8-го іюля по 6-е августа; главные: Илля (20 іюля) и Паликопа (27 іюля) Мнж. 157. МУЕ. ІІІ. 48., Ум. громовенький. Пішов дощик громовенький а на той саб зелененький. Чуб. V. 178.
Гу́сто, нар. 1) Густо. Де густо, там не пусто. Ном. № 1368. Густо замісила тісто. 2) Обильно. Густо сльози ллються. Млак. 50. 3) Во множествѣ, много. Манастирь весь богомольці густо обступили. Млак. 46. Людей було не дуже густо. 4) Часто. Густо дивиться, та рідко бачить. Ном. № 6608. Ча́сто й гу́сто. Очень часто. Моя мати часто і густо плаче за мною. Чуб. І. 250. Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Мир. ХРВ. 4. 5) — дзвони́ти. Звонить во всѣ колокола. Як вийшла вона слідом за попадею, то вже густо дзвонили, аж стара дзвіниця хиталась. Г. Барв. 158. Ум. Густе́нько, густе́сенько.
Зві́ку нар. Съ отриц. не при глаголѣ. Никогда. Зроду-звіку козак не був і не буде катом. Ном. № 767.
Зго́дно нар. Выгодно. Згідніше купити у місті, ніж у селі. Н. Вол. у.
Зітха́ння, -ня, с. Вздохъ. Не хлібом я, зітханнями годуюсь. К. Іов. 9.
Капшивий, -а, -е. Неряшливый, грязный. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Незвичайність, -ности, ж. 1) Необыкновенность, необычайность. 2) Невѣжливость, неприличіе. Велику незвичайність серед людей учинила. К. Дів. С. 10.
Сміховалець, -льця, м. = сміхованець. Вх. Зн. 64.
Трапляти, -ля́ю, -єш, сов. в. трапити, -плю, -пиш, гл. Попадать, попасть. О. 1862. V. 106. Трапила й коса на камінь. Федьк.
Нас спонсорують: