Видвигати, -гаю, -єш, сов. в. видвигнути, -гну, -неш, гл. Выдвигать, выдвинуть. Видвигнути свою націю з темряви.
Вой, вою, м. Война; битва. Королі, королі, пустіть на вой воювать! Відкіля тебе, братіку, в гості виглядати: чи з буйного вою, чи з чистого поля, чи з славного люду Запорожжя?
Жми́хи, -хів, м. мн. Выжимки изъ свеклы на сахарныхъ заводахъ. Cм. жмаки.
За-Ві́що? За что? За-віщо він її убив?
Первак м.
1) — ка. Первенецъ. Казав Микита-первак — не буде так.
2) — ка. Первый рой вилетівшій изъ улья во время роенія.
3) — ку. О наливкѣ, квасѣ перваго настоя. Дулівочка-первак така смашна була. Первак грушевий квас.
4) — ку. Деготь перваго выдѣленія. Нехай піде на діхтярню — у бору дьоготь робили — та нехай Грицько дасть дьохтю первачку, — самого чистого. Ум. первачок.
Прибувати I, -ва́ю, -єш, сов. в. прибути, -буду, -деш, гл.
1) Прибывать, прибыть, пріѣзжать, пріѣхать. Прибудь, милий чорнобривий, з далекого краю. Ой рад би я прибувати, та далеко дуже.
2) Прибывать, прибыть, увеличиваться, увеличиться. Понад берегами вода прибуває. Прибуло дня на курячу п'ядь.
Розмірач, -ча, м. Циркуль деревянный у бочаровъ.
Спасениця, -ці, ж.
1) Спасающая свою душу.
2) Говѣльщица.
Ступиця, -ці, ж. Деревянная ловушка для звѣрей.
Узгрянишник, -ка, гл. = узгряничанин.