Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сосновий
соснонька
сосняк
сосонка
сосоночка
сосунець
сотак
сотати
сотатися
сотворитель
сотворити
сотворіння
сотворяти
сотенний
сотенство
сотенька
сотішати
сотка
сотник
сотниківна
сотниківський
сотникувати
сотницький
сотниченко
сотничка
сотничок
сотня
сотянин
софія
софорок
соха
сохар
сохваляти
сохнути
сохранний
сохранно
сохтівний
сохтувати
сохур
соцький
соцькувати
сочевиця
сочити
сочівонька
сошечка
сошник
сощепитися
соя
сояшний
сояшник
сояшниковий
сояшниця
сояшничина
сояшничиння
сояшно
спад
спадати
спадистий
спадковий
спадок
спадщина
спадь
спакувати
спалати
спалахкотіти
спалахнути
спалий
спалити
спалитися
спаль
спамятати
спамятатися
спанілий
спаніти
спання
спаношитися
спантеличити
спантеличитися
спар
спара
спарити
спаритися
спарний
спарно
спаровляти
спарувати
спаруватися
спас
спасати I
спасати II
спасатися
спасений
спасеник
спасеницький
спасениця
спасибі
спаситель
спасів
спасівка
спасівський
спасіння
спаскудити
спаскудитися
спасовець
спасти
спасти 2
спати
спатися
спатки
спахнути
спахувати
спацера
спацір
спачити
спачитися
спачка
спаш
спашне
спевнити
спека
Вилізати, -ваю, -єш, гл. = вилазити. Вх. Лем. 398.
Гора́, -ри́, ж. 1) Гора, возвышенное мѣсто. Як схоче, то й на гору повезе, а не схоче, то й з гори не спустить. Ном. № 2697. Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими. Ном. № 1605. Я б і гори покотив. Все сдѣлалъ бы. Ном. № 5381. Ли́са гора́. Гора съ обнаженной вершиной, — согласно народнымъ повѣрьямъ обычное мѣсто собранія вѣдьмъ и чертей. Чуб. І. 199. І на мудрім дідько на лису гору їздить. Ном. № 6502. Золота́ гора́, золоті́ го́ри. Несмѣтное богатство. Се їм золоту гору, та й ту рознесуть. Ном. № 10821. Золотії гори обіцяє. Прельщаетъ невѣроятными обѣщаніями. Ном. № 4526. 2) Чердакъ въ постройкахъ. Чуб. VII. 388. МУЕ. I. 88. (Черниг.). Лисичка зробилась кішкою, та з хати та на гору. Рудч. Ск. І. 30. Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув. Рудч. Ск. І. 213. 3) О рѣкѣ: верховье, верхнее теченіе. Вітер з гори дме, т. е. по теченію. 4) Родъ игры. Грин. III. 115. 5) Бра́ти го́ру. Одерживать верхъ надъ кѣмъ либо, одолѣвать. Здоров'я почало брати гору. К. ЧР. 180. 6) Бра́ти горо́ю. Пѣть басомъ высокія ноты; пѣть первымъ басомъ. Ти бери горою, а я буду окселентувати. 7) До гори́, у горі́, у го́ру. Cм. Догори, угорі, угору. Ум. Гі́рка, гі́ронька, гі́рочка. Грин. ІІІ. 44. Го́ронька.
Мику́литися, -люся, -лишся, гл. Мяться; вилять; хитрить. Усі бояться, микуляться, — чи йти, чи ні? Г. Барв. 427. Ич бісова коняка! шоб же рівно йти по дорозі, — ні, вона микулиться туди та сюди та й край! Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Невдячниця, -ці, ж. Неблагодарная. Нащо ж, невдячнице, на льос нарікати? Чуб. V. 172.
Облямовувати, -вую, -єш, сов. в. облямувати, -му́ю, -єш, гл. Окаймлять, окаймить. КС. 1893. ХП. 449. Лице кругом облямоване кучерявою білою чуприною та хвилястою бородою. Г. Барв. 251.
Орох, -ху, м. = горох. Драг. 363. ХС. III. 66. Напрягла ороху. Грин. II. 163.
Суховерх, -ху, м. Раст. Prunella vulgaris. Вх. Пч. ІІ. 34.
Укладатися, -даюся, -єшся, сов. в. укластися, -кладуся, -дешся, гл. 1) Укладываться, уложиться. Зовсім зібрався і уклався, і скільки видко почухрав. Котл. Ен. 2) Укладываться, улечься. Він вже й уклався спати. Стор. І. 63. Уклався місяць спать. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 81). Піди вкладися гарно спати. Котл. Ен. II. 35.
Уявляти, -ляю, -єш, сов. в. уяви́ти, -влю, -виш, гл. Представлять, представить себѣ, воображать, вообразить. Хто був на Україні? Хто знає Україну? Хто бував і знає, той нехай згадає, а хто не бував і не знає, той нехай собі уявить, що там скрізь білі хати у вишневих садках. МВ. ІІІ. I.
Шушу меж., выражающее шептаніе. От кияне — шушу-шушу, радяться. АД. І. 50.
Нас спонсорують: