Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скарбона
скарбувати
скарбулитися
скарга
скаргуватися
скаржити
скаржитися
скарлючитися
скасування
скасувати
скасуватися
скат
скателичити
скатерка
скатертина
скатертонька
скатерть
скатертьовий
скатерчина
скатувати
скаучати
скахва
скацірувати
скаятися
сквапливий
сквапливо
сквапний
сквар
скварчати
сквересть
скверещати
скверний
сквернити
скверність
сквира
сквиритися
сквирк
скелистий
скельний
скеля
скеміти
скепання
скепати
скепка
скепкувати
скервавити
скергеля
скерувати
скиба
скибчастий
скивнути
скиг
скиглити
скигління
скидати
скидати 2
скидатися 1
скидатися 2
скидень
скидча
скидя
скиксувати
скимник
скинбеї
скиндяк
скиндячка
скинути
скипати
скипатися I
скипатися II
скипень
скипетро
скипець
скипити
скипіти
скипітися
скиргикати
скирготіти
скирта
скисати
скисліти
скиснути
скит
скитальник
скитальниця
скитання
скитатися
скитки
скитник
скитувати
скіглити
скік! I
скік II
скікавка
скіки
скікнути
скіко
скілька
скількість
скількісь
скількоро
скімлити
скін
скінчання
скінчення
скінчити
скінчитися
скіпа
скіпання
скіпати
скіпатися
скіпець
скіпка
скіплина
скіпщик
скіпщина
скіра
скіраний
скірен
скірня
Братній, -я, -є. Братній, братнинъ. З думки мені не йде братня біда. МВ. В братніх (чоботах) не бував, бо без пришов і халяв. Чуб. V. 1126.
Зворо́т, -ту, м. 1) Поворотъ. А де рубав? — питають стрівши кого з дровами, або з деревом. Як скаже: на зворотах, то се украв десь; де звернув з дороги, там і вирубав. Грин. І. 232. 2) Обороть. hа зворо́т. Ha оборотъ. І все робили на зворот: що строїть треба, те ламали. Котл. Ен. IV. 64. 2) Возвращеніе.
Зуспіти, -пію, -єш, гл. Встрѣтить. Ми першого очима зуспіли Чайченка. МВ. ІІ. 95. І не счулась, як зуспіли дніпрові дівчата. Шевч. 359.
Мушара, -ри, ж. Тля, травяная вошь, Aphis. Вх. Лем. 437.
Об'юшити, -шу́, -ши́ш, гл. Облить кровью. Як ударив лев у камінь, — кохті позлізали... Заревів лев, підняв лапи, лапи об'юшило. Рудан. І. 75.
Пошматувати, -ту́ю, -єш, гл. Изорвать, изрѣзать на куски. Рудч. Ск. II. 147. Собака... за запаску і пошматувала. Г. Барв. 91.
Преномерант, -та, м. Подписчикъ. Чи багато в тебе преномерантів на «Записки о Южн. Руси»? Шевч. (О. 1862. V. 10).
Присмалювати, -люю, -єш, сов. в. присмалити, -лю́, -лиш, гл. Прижигать, прижечь, опалить. Присмалиш ту волосину. Рудч. Ск. І. 105. Пустили пожар по долині, соловйових діток, попалили, соловейка старого присмалили. Чуб. V. 851. присмалювати халявки, литки. Ухаживать за женщиной. Ном. № 8974.
Проржати, -ржу, -рже́ш, гл. Проржать.
Суміш, сумішно, нар. Смѣшанно. Лящі, язі, усяка риба сумішно.
Нас спонсорують: