Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скарбона
скарбувати
скарбулитися
скарга
скаргуватися
скаржити
скаржитися
скарлючитися
скасування
скасувати
скасуватися
скат
скателичити
скатерка
скатертина
скатертонька
скатерть
скатертьовий
скатерчина
скатувати
скаучати
скахва
скацірувати
скаятися
сквапливий
сквапливо
сквапний
сквар
скварчати
сквересть
скверещати
скверний
сквернити
скверність
сквира
сквиритися
сквирк
скелистий
скельний
скеля
скеміти
скепання
скепати
скепка
скепкувати
скервавити
скергеля
скерувати
скиба
скибчастий
скивнути
скиг
скиглити
скигління
скидати
скидати 2
скидатися 1
скидатися 2
скидень
скидча
скидя
скиксувати
скимник
скинбеї
скиндяк
скиндячка
скинути
скипати
скипатися I
скипатися II
скипень
скипетро
скипець
скипити
скипіти
скипітися
скиргикати
скирготіти
скирта
скисати
скисліти
скиснути
скит
скитальник
скитальниця
скитання
скитатися
скитки
скитник
скитувати
скіглити
скік! I
скік II
скікавка
скіки
скікнути
скіко
скілька
скількість
скількісь
скількоро
скімлити
скін
скінчання
скінчення
скінчити
скінчитися
скіпа
скіпання
скіпати
скіпатися
скіпець
скіпка
скіплина
скіпщик
скіпщина
скіра
скіраний
скірен
скірня
За́жма, за́жмагом, нар. Сколько рука хватитъ, сколько можно захватить рукой (рвать). Вибрали льон зажма. Н. Вол. у. Рву щавель зажмагом, щоб пан не піймав. Н. Вол. у.
Красітечний, -а, -е. 1) Очень красивый. Вх. Лем. 428. 2) Очень хорошій. Вх. Лем. 428.
Нашкодити, -джу, -диш, гл. 1) Навредить, причинить вредъ. Ти гірше тілько тим нашкодиш: усіх лящів позводиш. Гліб. 79. 2) Напроказничать, напакостить.
Палахнути, -ну́, -не́ш, гл. Вспыхнуть. Іван палахнув наче та поломінь. Федьк. Віхтем піднялося полум'я вгору, — палахнуло на всю хату. Мир. Пов. І. 115.
Підпавок, -вка, м. = перепел. Вх. Зн. 446.
Попригнічувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и пригніти́ти, но во множествѣ.
Поспит, -ту, м. 1) Спросъ. Без поспиту, що хочеш, те і рвеш. КС. 1882. XI. 399. 2) Проба, опытъ. Нащо нам той Дін? Буде з тебе поспиту, що набрався по світах, пора своїм кошем осістись. Г. Барв. 181.
Синітка, -ки, ж. = синятка. Cм. синьота.
Хожалий, -а, -е. Привыкшій къ ходьбѣ, неутомимый въ ходьбѣ. Вх. Зн. 76.
Швиргома нар. Швырнувши. Возів (сіна) дванадцять таких увезе, шо тільки достанеш швиргома докинуть. Ном. № 13883.
Нас спонсорують: