Вилки, -лок, мн. Вилка. Cм. виделка.
Ді́ти, -те́й, с. мн. отъ дитя. Дѣти. Діти! діти! Добре з вами в літі, а зімувати — горювати. Прийми, мила, хоч малії діти! — Ой не хочу я дітей приймати, будеш, милий, і сам годувати. З діте́й вихо́дити. Выходить изъ дѣтскаго возраста. Діла небагато в Насті: ще тоді вона з дітей виходила. Ум. Ді́тки, ді́тоньки, ді́точки. Твої дітоньки плачуть, їстоньки хочуть. Дітки, ще короткий час я з вами. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатися.
Курзу-верзу. Чепуха, безсмысленная болтовня. Курзю-верзю, Борисихо, дай куті на гречку! Курзю-верзю! Горох молочу!
Менке́т, -ту, м. Манжета. Сборки на рукавахъ женской сорочки у кисти руки.
Нишкнути, -кну, -неш, гл. Молчать.
Пожиткування, -ня, с. Пользованіе.
Покришище, -ща, с. ув. отъ покришка.
Полиночок, -чку, м. Ум. отъ полин.
Розсуд, -ду, м. = розсудок 2.
Степок, -пка, м.
1) Ум. отъ степ.
2) Названіе вола дикаго нрава.