Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скубонути
скубрій
скубсти
скубти
скубтися
скувати
скугніти
скугу!
скудатися
скудлачити
скудлити
скудний
скудота
скудрявити
скудрявіти
скуза
скузуватися
скуйовдати
скука
скула
скулиніг
скулити
скулитися
скулка
скулоокий
скулочник
скумасно
скумбрія
скуп
скупавіти
скупарь
скупати I
скупати II
скупатися
скупердя
скупердяка
скупий
скупиндя
скупити
скупити 2
скупитися 1
скупитися 2
скупій
скупість
скупіти
скупія
скупляти
скупник
скупо
скуповувати
скуповуватися
скупощі
скупувати
скупуватий
скупучий
скупчити
скупчитися
скуп'яга
скурвай
скурвий
скурвитися
скурити
скуса
скусити
скусівник
скуска
скусник
скутий
скучати
скучень
скучний
скучник
скучно
скушати
скуштувати
скушувати
слабий
слабити
слабість
слабіти
слабішати
слабкий
слабко
слабнути
слабо
слабовитий
слабовінь
слабосилля
слабосильний
слабувати
слабуватий
слава
славен
славетний
славетник
славити
славитися
славний
славно
славонька
славут
славута
славутиця
славутний
слав'янин
слав'янка
слав'янолюбець
слав'янолюбство
слав'янський
слав'янщина
слання
сласний
сласно
сластьон
сластьонниця
слати I
слати II
слатися I
слатися II
слебізувати
Здовжи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Сдѣлать длиннымъ. Аф.
Коновой, -вою, м. = конвой. Як піду я у чужу країну, — коновоєм приведуть. Рудч. Чп. 85.
Навска́ч нар. Въ галопъ.
Наля́кувати, -кую, -єш, сов. в. наляка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Пугать, напугать. Налякав міх, що й торби страшно. Ном. № 5794. Іде чоловік і дуже журиться, і такий наляканий! Г. Барв. 326.
Поскрібач, -ча, м. Царапающій. Вх. Уг. 262.
Прямий, -а́, -е́ 1) Прямой. Рубайся дерево і пряме, й криве. Рудч. Ск. II. 7. 2) Настоящій. То ж не татари, то но прямії, — то бояри молодії. Грин. III. 470. Ум. пряменький, прямесенький. До Бога важкий шлях, а до пекла прямесенький. Ном. № 201.
Рівчастий, -а, -е. Имѣющій въ себѣ желобокъ, сдѣланный желобкомъ, желобчатый. Шух. І. 256.
Сторожкий, -а, -е. Осторожный; чуткій. К. Бай. 148. Утя сторожка птиця. Греб. 402. Птиця, бач, дуже сторожка. Стор. II. 75. І собаки не держу, такий я сторожкий.... і миш не пробіжить, щоб я не почув. Г. Барв. 193.
Управлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. управитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Управляться, управиться. Гаразд управились з мишами. Гліб. 2) Вставляться, вставиться.
Цісарь, -ря, м. Императоръ. Драг. 207. Через святих до Бога, через людей до цісаря. Ном. № 146. Ми стояли тоді у Відні, коло самого цісаря. Федьк. Ум. цісаронько, цісарик, цісаречок. Ой цісарю, цісаречку, чому нас вербуєш? ЕЗ. V. 143.
Нас спонсорують: