Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скубонути
скубрій
скубсти
скубти
скубтися
скувати
скугніти
скугу!
скудатися
скудлачити
скудлити
скудний
скудота
скудрявити
скудрявіти
скуза
скузуватися
скуйовдати
скука
скула
скулиніг
скулити
скулитися
скулка
скулоокий
скулочник
скумасно
скумбрія
скуп
скупавіти
скупарь
скупати I
скупати II
скупатися
скупердя
скупердяка
скупий
скупиндя
скупити
скупити 2
скупитися 1
скупитися 2
скупій
скупість
скупіти
скупія
скупляти
скупник
скупо
скуповувати
скуповуватися
скупощі
скупувати
скупуватий
скупучий
скупчити
скупчитися
скуп'яга
скурвай
скурвий
скурвитися
скурити
скуса
скусити
скусівник
скуска
скусник
скутий
скучати
скучень
скучний
скучник
скучно
скушати
скуштувати
скушувати
слабий
слабити
слабість
слабіти
слабішати
слабкий
слабко
слабнути
слабо
слабовитий
слабовінь
слабосилля
слабосильний
слабувати
слабуватий
слава
славен
славетний
славетник
славити
славитися
славний
славно
славонька
славут
славута
славутиця
славутний
слав'янин
слав'янка
слав'янолюбець
слав'янолюбство
слав'янський
слав'янщина
слання
сласний
сласно
сластьон
сластьонниця
слати I
слати II
слатися I
слатися II
слебізувати
Байчар, -ра, м. Болтунъ, сплетникъ. Вх. Лем. 389.
Відмінник, -ка, м. = відміна 5.
До́брість, -рости, ж. Доброта. На, та знай мою добрість! Ном. № 4531. Добрості і милосердію Його і міри нема. Кв. II. 1. Я по добрості даю тобі. Н. Вол. у. Ма́ти до́брість. Быть добрымъ. А вже в нас отець і мати все добрість собі мали б та в чистеє поле вони вихожали б. Мет. 439. У до́брості жи́ти з ким. Быть въ хорошихъ отношеніяхъ. Мировий у добрості живе з паном. Н. Вол. у. По до́брости. Добромъ. Почала його по добрости просить. Грин. II. 100.
Навздогі́н нар. Въ погоню, въ догонку. Як ухватить горлиця макогін да побіжить за припутнем навздогін. Чуб. V. 1155.
Нагуготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Нагудѣть, нашумѣть.
Нечуственний, -а, -е. = нечулий. Васильк. у. Робила й не спала, поки аж нечуственний сон обняв її коло колиски. МВ. (О. 1862. III. 62). Упав зразу на землю і став нечуственний, а потім очуняв та й прохворів півтора місяця. Екатер. у.
Поміжник, -ка, м. Сосѣдъ по земельнымъ владѣніямъ.
Порняла, -ли, ж. Трава, растущая на погірник'ѣ. Шух. І. 215.
Слав'янський, -а, -е. Славянскій. Всі мови слав'янського люду, всі знаєте, а своєї дасть Біг. Шевч. 213. Виростали у кайданах слав'янськії діти. Шевч. 237.
Улюбленець,  -нця, м. Любимець. Ум. улюбленчик. Любимчикъ. Бабуся не знає вже. чим свого коханого улюбленчика вшанувати. Г. Барв. 502.
Нас спонсорують: