Відпірати Ii, -раю, -єш, сов. в. відперти, відіпру, -преш, гл. 1) Отпирать, отпереть. Скрипливії ворітечка, не можу відперти. 2) Отражать, отразить, дать отпоръ, отогнать. Смерти не відперти. Насилу відперли його. 3) Относить, отнести (тяжелое что либо).
Возарня, -ні, ж. = возівня.
Жіно́чий, -а, -е. Женскій. Жіноча річ поло припічка. Нате вам, дівочки, дівування моє! А вже ж я піду в жіночу раду. Жіночі примхи.
Кволий, -а, -е. Слабый, хилый, болѣзненный, больной.
Кукоблитися, -блюся, -бишся, гл. = кукобитися. Старенька кукоблиться то до тієї паски, то до другої.
Неодмовно нар. Безотговорочно.
Окромний, -а, -е. = окрімний. Доріжку знаю я окромну.
Попричіплювати, -люю, -єш, гл. Прицѣпить (во множествѣ).
Прокачатися, -ча́юся, -єшся, гл. Проваляться. Всю ніч прокачалася і таки не заснула. Два тиждні хвора прокачалася.
Тримбіта, -ти, ж. = трембіта. На полонині грає в тримбіту там вівчарь.
