Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самітник
самітність
самка
само 1
само 2
самобієць
самобійка
самовар
самовидець
самовільний
самовільно
самовладний
самовладник
самовладність
самовладно
самовоз
самоволець
самоволя
самовправа
самограй
самогребка
самогуди
самогужки
самодвадсятий
самодержавець
самодержавний
самодержавність
самодержавство
самодержець
самодери
самодесятий
самодруг
самодруга
саможатка
саможер
самозанедбання
самозелень
самозрад
самозречення
самоїстність
самокєша
самокисє
самокиш
самокоска
самокритка
самопал
самопальний
самопас I
самопас II
самопаски
самоперше
самописки
самопихом
самопіч
самопічний
самоповага
самопокора
самопосвята
самопотіти
самоправець
самоприсуд
самопряд
самопрядка
саморадощі
саморідний
саморобка
саморобний
саморозвій
саморослий
саморуйнування
саморуч
саморучний
самосвідомість
самосил
самосій
самосійка
самосійний
самосіч
самостай
самостайний
самостайність
самостайно
самостій
самостріл
самосуд
самота
самотека
самотина
самотіти
самотканий
самотний
самотність
самотока
самотріть
самотужки
самотяж
самоук
самоукий
самохіттю
самохіть
самоходник
самоцвіт
самоцвітний
самочетвертий
самочуття
самошість
самура
санджак
санджаківна
сандова
сандоля
санжарівка
санжарка
сани
саниці
санка
санний
санувати
санчата
санчища
Бриндзити, -джу, -дзиш, гл. Дѣлать бриндзу. Вх. Зн. 4. Cм. бриндза.
Випускати, -каю, -єш, сов. в. випустити, -щу, -стиш, гл. 1) Выпускать, выпустить, отпускать, отпустить. Суд не заклика, та й не випуска. Ном. № 7372. То буду я до темниці прихождати, темницю відмикати, вас всіх, бідних невольників, на волю випускати. АД. І. 232. Так не випустять, не почастувавши. Г. Барв. 186. 2) Выставлять, выставить, высовывать, высунуть. Морське чудерство одну губу випустило. Мнж. 35. Стьонжку з сорочки червону випустить. Г. Барв. 103.
Вільність, -ности, и вольність, -ности, ж. 1) Свобода, вольность. Левиц. Пов. 135. Служба вільности не тратить. Ном. № 10348. У вольності хоч віку дожити. КС. 1883. І. 44. Вольність народня. К. ЦН. 242. Вільности вживати, заживати. Пользоваться свободой. У нас невірні вольности вживають більш, ніж у вас. К. МБ. XI. 153. Волю ся в річці напити, але вольности зажити. Гол. ІІІ. 344. 2), мн.вольности. Запорожскія земли. КС. 1883. IV. 769.
Доча́сний, -а, -е. Временный. Щастя дочасне, а злидні довічні. Ном. № 1450.
Занімі́ти, -мі́ю, -єш, гл. 1) Занѣмѣть, онѣмѣть. Заніміли твої губочки. Мет. 293. 2) Потерять чувствительность. У мертвого зуби ніколи не болять, кости задубіли, зуби заніміли. Чуб. І. 125.
Маню́ній, маню́нький, манюсе(і)нький, манюсю́ненький и манюсю́нечкий, -а, -е., Ум. отъ малий. Очень маленькій, крошечный.
Перешепт, -ту, м. Перешептываніе. Перешепти ночні із ницаками злими. К. ХП. 102.
Припалий, -а, -е. Припавшій, покрытый. Скло, припиле порохом. Левиц. І. 234.
Розважно нар. Разсудительно, благоразумно.
Цвонястий, -а, -е. О колесѣ: съ составнымъ ободомъ. Цвонясті колеса. Литин., Камен. у.
Нас спонсорують: