Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самітник
самітність
самка
само 1
само 2
самобієць
самобійка
самовар
самовидець
самовільний
самовільно
самовладний
самовладник
самовладність
самовладно
самовоз
самоволець
самоволя
самовправа
самограй
самогребка
самогуди
самогужки
самодвадсятий
самодержавець
самодержавний
самодержавність
самодержавство
самодержець
самодери
самодесятий
самодруг
самодруга
саможатка
саможер
самозанедбання
самозелень
самозрад
самозречення
самоїстність
самокєша
самокисє
самокиш
самокоска
самокритка
самопал
самопальний
самопас I
самопас II
самопаски
самоперше
самописки
самопихом
самопіч
самопічний
самоповага
самопокора
самопосвята
самопотіти
самоправець
самоприсуд
самопряд
самопрядка
саморадощі
саморідний
саморобка
саморобний
саморозвій
саморослий
саморуйнування
саморуч
саморучний
самосвідомість
самосил
самосій
самосійка
самосійний
самосіч
самостай
самостайний
самостайність
самостайно
самостій
самостріл
самосуд
самота
самотека
самотина
самотіти
самотканий
самотний
самотність
самотока
самотріть
самотужки
самотяж
самоук
самоукий
самохіттю
самохіть
самоходник
самоцвіт
самоцвітний
самочетвертий
самочуття
самошість
самура
санджак
санджаківна
сандова
сандоля
санжарівка
санжарка
сани
саниці
санка
санний
санувати
санчата
санчища
Ба́лухи, -хів, мн. 1) Выпученные глаза. 2) Заячьи глаза. Вх. Пч. II. 6.
Вадити, -джу, -диш, гл. 1) Вредить. Ледачому животові і пироги вадять. Ном. № 7159 Хліб на хліб не вадить. Ном. № 12028. Багацько не вадить. Ном. № 1366. Як не чує, то й не вадить. Ном. 2) безл. Тошнить.
Заболі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Заболѣть. Заболіла голова, сама не знаю чого. Чуб. 123.
Короля, -ля́ти, с. Маленькій король, дитя король. короля́тами называли козаки польскихъ и украинскихъ магнатовъ. ...Поки зрадники поспільства будуть великими достатками пишатись, нам правди, ситости, впокою від лядських королят не сподіватись. К. ЦН. 241.
Ницелоз, -зу, м. Раст. Salix repens. ЗЮЗО. І. 134.
Обкурити, -ся. Cм. обкурювати, -ся.
Полегчати 2, -ча́ю, -єш, сов. в. полегчи́ти, -чу́, -чи́ш и полегша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. полегши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчать, облегчить. Бричку нашу треба було полегчити від ваги. Г. Барв. 27.
Розваляти, -ляю, -єш, гл. = розвалити. А де ж його дом? — А оттам стояв колись, та оце його недавно розваляли. Левиц. Пов. 333.  
Серпен, -ну, м. Родъ танца или хороводнаго шествія на праздникъ Христова Воскресенія. Kolb. І. 149.
Шпарутина, -ни, ж. Щель.
Нас спонсорують: