Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самітник
самітність
самка
само 1
само 2
самобієць
самобійка
самовар
самовидець
самовільний
самовільно
самовладний
самовладник
самовладність
самовладно
самовоз
самоволець
самоволя
самовправа
самограй
самогребка
самогуди
самогужки
самодвадсятий
самодержавець
самодержавний
самодержавність
самодержавство
самодержець
самодери
самодесятий
самодруг
самодруга
саможатка
саможер
самозанедбання
самозелень
самозрад
самозречення
самоїстність
самокєша
самокисє
самокиш
самокоска
самокритка
самопал
самопальний
самопас I
самопас II
самопаски
самоперше
самописки
самопихом
самопіч
самопічний
самоповага
самопокора
самопосвята
самопотіти
самоправець
самоприсуд
самопряд
самопрядка
саморадощі
саморідний
саморобка
саморобний
саморозвій
саморослий
саморуйнування
саморуч
саморучний
самосвідомість
самосил
самосій
самосійка
самосійний
самосіч
самостай
самостайний
самостайність
самостайно
самостій
самостріл
самосуд
самота
самотека
самотина
самотіти
самотканий
самотний
самотність
самотока
самотріть
самотужки
самотяж
самоук
самоукий
самохіттю
самохіть
самоходник
самоцвіт
самоцвітний
самочетвертий
самочуття
самошість
самура
санджак
санджаківна
сандова
сандоля
санжарівка
санжарка
сани
саниці
санка
санний
санувати
санчата
санчища
Віко, -ка, с. 1) Крышка сундука, квашни, бадьи, гроба й пр. Мил. 169. Вас. 150. Зроблю.... на діжку віко. Ном. стр. 295, № 155. Зриваю з труни віко, припав до неї. Г. Барв. 212. 2) Вѣко. МВ. І. 57.
Гі... Если нѣтъ слова на гі,. Cм. на ги.
Караїмка, -ки, ж. Низкая баранья шапка съ плоскимъ верхомъ. Вас. 156.
Колубаха, -хи, ж. Ковбаня. Желех.
Наї́здитися, -джуся, -дишся, гл. Наѣздиться. Дарованим конем не наїздишся. Ном. № 4614.
Поневолити, -лю, -лиш, гл. Принудить. Поневолила дочку заміж. Васильк. у.
Потроїти, -рою, -їш, гл. Раздѣлить на три части.
Спокуса, -си, ж. Искушеніе. Пильнуйте та моліться, щоб не ввійшли в спокусу. Єв. Мр. XIV. 38. І не введи нас у спокусу. Єв.
Спочивок, -вку, м. = спочив. Рудч. Чп. 254. Там собі безпечне девятого дня спочивок має. ЗОЮР. І. 37.
Циганенко, -ка, м. Сынъ цыгана. Мнж. 114.
Нас спонсорують: