Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самітник
самітність
самка
само 1
само 2
самобієць
самобійка
самовар
самовидець
самовільний
самовільно
самовладний
самовладник
самовладність
самовладно
самовоз
самоволець
самоволя
самовправа
самограй
самогребка
самогуди
самогужки
самодвадсятий
самодержавець
самодержавний
самодержавність
самодержавство
самодержець
самодери
самодесятий
самодруг
самодруга
саможатка
саможер
самозанедбання
самозелень
самозрад
самозречення
самоїстність
самокєша
самокисє
самокиш
самокоска
самокритка
самопал
самопальний
самопас I
самопас II
самопаски
самоперше
самописки
самопихом
самопіч
самопічний
самоповага
самопокора
самопосвята
самопотіти
самоправець
самоприсуд
самопряд
самопрядка
саморадощі
саморідний
саморобка
саморобний
саморозвій
саморослий
саморуйнування
саморуч
саморучний
самосвідомість
самосил
самосій
самосійка
самосійний
самосіч
самостай
самостайний
самостайність
самостайно
самостій
самостріл
самосуд
самота
самотека
самотина
самотіти
самотканий
самотний
самотність
самотока
самотріть
самотужки
самотяж
самоук
самоукий
самохіттю
самохіть
самоходник
самоцвіт
самоцвітний
самочетвертий
самочуття
самошість
самура
санджак
санджаківна
сандова
сандоля
санжарівка
санжарка
сани
саниці
санка
санний
санувати
санчата
санчища
Ли́ти, ллю, ллєш, гл. 1) Лить, наливать, проливать. Дощ ллє, як з луба. Ном. № 573. Нащо в море воду лить, коли море повно? Ном. № 1455. Подруженьки будуть меди-вина пити, а ти слізоньки лити. Грин. III. 542. 2) Лить, отливать, выливать. Десь дзвін великий лили. Ном. № 7807.
Надовба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. Наковыряться; вдоволь надолбить.
Попхнути, -ну́, -не́ш, гл. Толкнуть. Жінка його попхнула. Терпи! за долею, куди попхне, хились, як хилиться од вітру гілка. Г.-Арт. (О. 1861. III. 112).
Презвірх нар. Черезъ край. У його вже й презвірх є, а все загрібає. О. 1862. V. 84.
Росписка, -ки, ж. Расписка. Ходім у хату роспуску писати. Чуб. І. 185. Я не повірю на слові: хай дасть мені росписку, своєю кров'ю написану. Чуб. ІІ. 18. Ум. ро́списочка. Грин. І. 8.
Рости, -ту, -теш, гл. 1) Расти. На битій дорозі трава не росте. Ном. 3878. Рости, рости, дівчинонько, на другую весну. Чуб. V. 292. 2) Рости вгору. О человѣкѣ: а) возвышаться. б) испытывать подъемъ духа. Росту я вгору. Г. Вар. 293. То же значеніе имѣетъ душа росте вго́ру. Г. Барв. 442.
Свиний, -а, -е. Свиной. Ном. № 887. в свиний голос прийти, зробити. Слишкомъ поздно, пропустивъ срокъ (прійти, сдѣлать). Ном. № 7797.
Сирняк, -ка, м. Сырые дрова. Вх. Зн. 30.
Спітнявіти, -вію, -єш, гл. = спітніти. Гал.
Талановитий, -а, -е. Даровитый, способный, талантливый.
Нас спонсорують: