Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самітник
самітність
самка
само 1
само 2
самобієць
самобійка
самовар
самовидець
самовільний
самовільно
самовладний
самовладник
самовладність
самовладно
самовоз
самоволець
самоволя
самовправа
самограй
самогребка
самогуди
самогужки
самодвадсятий
самодержавець
самодержавний
самодержавність
самодержавство
самодержець
самодери
самодесятий
самодруг
самодруга
саможатка
саможер
самозанедбання
самозелень
самозрад
самозречення
самоїстність
самокєша
самокисє
самокиш
самокоска
самокритка
самопал
самопальний
самопас I
самопас II
самопаски
самоперше
самописки
самопихом
самопіч
самопічний
самоповага
самопокора
самопосвята
самопотіти
самоправець
самоприсуд
самопряд
самопрядка
саморадощі
саморідний
саморобка
саморобний
саморозвій
саморослий
саморуйнування
саморуч
саморучний
самосвідомість
самосил
самосій
самосійка
самосійний
самосіч
самостай
самостайний
самостайність
самостайно
самостій
самостріл
самосуд
самота
самотека
самотина
самотіти
самотканий
самотний
самотність
самотока
самотріть
самотужки
самотяж
самоук
самоукий
самохіттю
самохіть
самоходник
самоцвіт
самоцвітний
самочетвертий
самочуття
самошість
самура
санджак
санджаківна
сандова
сандоля
санжарівка
санжарка
сани
саниці
санка
санний
санувати
санчата
санчища
Бурта, -ти, ж. 1) Груда, куча (продолговатая). Цілі бурти огірків лежять. Сумск. у. 2) Насыпь, холмъ, бугоръ. Рудч. Ск. І. 29. Із трупів бурти насипає. Котл. Біжить вона (вода) з крутих бурт у глибокі долини. Мир. Пов. II. 41. Очі бігають з ниви на ниву.... з яру на зелені бурти. Мир. Пов. II. 84. Розривають бурти снігу та вибірають задубілих (людей). Мир. Пов. І. 118. 3) Насыпь, изъ которой добываютъ селитру. Лебед. у. 4) Цѣпь косцовъ. Лубен. у. 5) = бурса 3. Сим. 193. 6) Въ игрѣ въ булку наз. буртою, если кто изъ играющихъ прибьетъ шаръ къ берегу. Я на тебе вже нагнав десять бурт. Рк. Левиц.
Вінок, -нка, м. 1) Вѣнокъ. Єдин цвіт не робить вінка. Ном. № 5270. Голе й босе, а голова в вінку. Ном. № 11192. У його в дворі — як у віночку. Ном. № 14010. 2) Дѣвство, дѣвственностъ. загубити вінок. Потерять дѣвственность. Чуб. Удівонька свою дочку била: де ти, дочко, вінок загубила? Н. п. 3) вінок цибулі. Вить со вплетомъ луковиць. Грин. I. 282. На горищі два вінки цибулі. Г. Барв. 435. Ум. віночок.
Гач. Бранное слово въ. выраженіи: хай тобі гач! Чортъ съ тобой.
Звести́, -ся. Cм. зводити, -ся.
Зімня́ти, -ся. Cм. зім'яти, -ся.
Реестровий, -а, -е. Реестровый, записанный въ реестрѣ. Реестровий козак.
Розревтися, -вуся, -вешся, гл. Разревѣться, расплакаться.
Тахтарити, -рю, -риш, гл. Тащить. Да взяв милую да й на двір тахтарить. ЗЮЗО. І. 39.
Хвасувати, -сую, -єш, гл. 1) Прилаживать, пригонять. 2) Фальшить, идти неправильно. Колесо хвасує.  
Чемний, -а, -е. Вѣжливый, учтивый. На тім стільчику чемний молодець на гуслі грає, красно співає. Чуб. III. 274.
Нас спонсорують: