Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спекатися
спекота
спекти
спектися
сперва
сперед
спереда
спередити
спереду
спережати
сперечати
сперечатися
сперечитися
сперти
сперш
спечалити
спечний
спечно
спивати
спиватися
спиватися 2
спиж
спижарня
спижовий
спилити
спильна
спильнувати
спин
спина
спинати
спинити
спинка
спинковий
спинкувати
спинок
спиночка
спинточити
спинчатися
спиняка
спиняти
спинятися
спис
списати
спискати
список
списувати
списуватися
списьменна
спит
спитати
спитатися
спити
спитлювати
спиток
спитувати
спитуватися
спихати
спихойка
спиця
спичак
спичастий
спичасто
спичка
спишна
спищати
спів
співа
співак
співака
співанка
співання
співаночка
співати
співатися
співацький
співаченько
співачка
співачок
співець
співливий
співний
співонути
співочий
співочка
співробітник
співробітниця
співувати
співун
співуха
співучий
спід 1
спід 2
спідка
спідлений
спідліти
спідневідити
спідник
спідниця
спідничина
спідничка
спідній
спідняк
спіднярка
спідручний
спідсісти
спідсподу
спідтиха
спідушка
спіж
спізнавати
спізнаватися
спізнитися
спіймати
спійняти
спілий
спіліти
спілка
спілкування
спілкувати
спілчливий
Будний, -а, -е. = буденний. Будного дня нема коли йти по горіхи. Камен. у.
Джоломі́я, -мі́ї, ж. Свирѣль. Cм. Жоломійка. Грає в джоломію. ЗЮЗО. І. Вересай, 35.
Ді́йна прил. Дойная. Купити.... дійну корову з телям. Кв. II. 163. І дійна корова у роскошь купається. Шевч. 103.
До-Ще́ти нар. = до-щенту.
Книш, -ша́, м. 1) Родъ хлѣба съ завороченными внутрь краями и смазаннаго свинымъ саломъ или коноплянымъ масломъ. Чуб. VII. 444. Повна піч паляниць, посередині книш. Ном. У гуцуловъ въ книш кладется смѣсь изъ варенаго картофеля, овечьяго сыру, смѣшаннаго съ петрушкою, чеснокомъ и пр., а сверху масло или солонина. Шух. І. 143. 2) Пренебрежительное прозвище священниковъ и дьячковъ. 3) Камковый верхъ мѣховой шапки галицкаго міщанина, выдающійся надъ опушкой въ формѣ книша. Гол. Од. 18. 4) мн. Родъ вышивокъ на рубахѣ. Чуб. VII. 427. Ум. книшик.
Обчикрижити, -жу, -жиш, гл. Обрѣзать, подрѣзать. Рукава трохи обчикрижу. Гліб.
Орідець, -дця, м. Ум. отъ ород.
Сажавка, сажалка, -ки, ж. = сажавка. Сажалка була, — калина кругом понависала так рясно, як дівочі сльози. Г. Барв. 53. Викопали сажалку. Чуб. II. 185.
Теребівля, -лі, ж. Мѣсто, очищенное отъ зарослей.  
Туркенька, -ки, ж. Ум. отъ туркеня.
Нас спонсорують: