Вирвати, -ся. Cм. виривати, -ся.
Гнутися, гнуся, гнешся, гл. 1) Гнуться, сгибаться. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться. Їсть так, аж ніс гнеться, — съ жадностью ѣстъ. 2) Переносно: покоряться. Ярема гнувся, бо не знав, не знав сіромаха, що виросли крила. 3) Увиливать, не желать сдѣлать. Не гнися, сваточку, не гнися: єсть у тебе на кошарі ягниця, — поведи на торжок та продай а нам горілочки розгадай! Довго мабуть гнувся — не давав?
Гуко́ну́ти, -ну, -неш, гл. То же, что и гукну́ти, но съ силой. Грізно гуконув Грицько. А чоловік з борозни: «а куди?» як гуконе! Гуконула гаківниця.
Достеріга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. достере́гти́, -режу́, -же́ш, гл. Слѣдить, выслѣдить, наблюдать. Я достерігаю всяку річ. Таки достеріг вовка. Радомысл. у. Я достеріг, де воно дівається. Про що мене що дня достерігати і цілитись на мене що години.
Му́чениця, -ці, ж. Мученица. Святая Варваре, мученице великая, допоможи мені.
Наскитатися, -та́юся, -єшся, гл. Наскитаться. Я ж уже нагорювалась і наскиталась із тобою.
Прилітити, -та́ю, -єш, сов. в. прилеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл.
1) Прилетать, прилетѣть. Прилітає зозуленька над ними кувати. Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти, будуть мені приносити од родоньку вісти. Прилетів орел з чорної хмари.
2) Быстро приходить, придти, пріѣхать, прибыть.
Розгомонітися, -нюся, -нишся, гл. Разговориться.
Усміхливий, -а, -е. Улыбающійся. Усе був приязний і усміхливий.
Шахрай, -рая́, м. Мошенникъ. Плут безбожний з собой всіх шахраїв веде.