Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спекатися
спекота
спекти
спектися
сперва
сперед
спереда
спередити
спереду
спережати
сперечати
сперечатися
сперечитися
сперти
сперш
спечалити
спечний
спечно
спивати
спиватися
спиватися 2
спиж
спижарня
спижовий
спилити
спильна
спильнувати
спин
спина
спинати
спинити
спинка
спинковий
спинкувати
спинок
спиночка
спинточити
спинчатися
спиняка
спиняти
спинятися
спис
списати
спискати
список
списувати
списуватися
списьменна
спит
спитати
спитатися
спити
спитлювати
спиток
спитувати
спитуватися
спихати
спихойка
спиця
спичак
спичастий
спичасто
спичка
спишна
спищати
спів
співа
співак
співака
співанка
співання
співаночка
співати
співатися
співацький
співаченько
співачка
співачок
співець
співливий
співний
співонути
співочий
співочка
співробітник
співробітниця
співувати
співун
співуха
співучий
спід 1
спід 2
спідка
спідлений
спідліти
спідневідити
спідник
спідниця
спідничина
спідничка
спідній
спідняк
спіднярка
спідручний
спідсісти
спідсподу
спідтиха
спідушка
спіж
спізнавати
спізнаватися
спізнитися
спіймати
спійняти
спілий
спіліти
спілка
спілкування
спілкувати
спілчливий
Капар, -ра, м. 1) Обѣднѣвшій, обпитавшій. В капар, на капар переходити. Приходить въ бѣдность, въ упадокъ. Желех. 2)ру. Насосъ. 3) Снарядъ для забиванія свай. Н. Вол. у.
Майра́н, -ну, м. Раст. Origanum majorana.
Непричкоманар. Точно, будто, сказать-бы. Желех. Купив, пане, коняку, а у неї під хвостом, непричкома як панська шапка. Канев. у.
Нудний, -а, -е. 1) Скучный; томительный. Бодай же кінець ваш був нудний та гіркий! Ном. № 3710. Нудна моя у полі робота. Грин. III. 276. 2) Приторный. 3) Тошный.
Обстригатися, -га́юся, -єшся, сов. в. обстри́гтися, -жу́ся, -же́шся, гл. Остригаться, остричься.
Остиглувати, -лую, -єш, гл. Остановить для отдыха (скотъ). Чередники остиглували скотину біля річки. Зміев. у.
Півхунт, -та, м. Полуфунтъ. Купила оце півхунта масличка, а воно у тім півхунтові більш соли, ніж масла. Харьк.  
Позаголюватися, -люємося, -єтеся, гл. Обнажиться, поднявъ платье (о многихъ).
Родинин, -на, -не. Принадлежащій роднѣ. Там родинин голосок, там моя родина є. Чуб. V. 464.
Службовий, -а, -е. Служебный. Такий службовий звичай пали козацький. К. ДН. 263.
Нас спонсорують: