Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спекатися
спекота
спекти
спектися
сперва
сперед
спереда
спередити
спереду
спережати
сперечати
сперечатися
сперечитися
сперти
сперш
спечалити
спечний
спечно
спивати
спиватися
спиватися 2
спиж
спижарня
спижовий
спилити
спильна
спильнувати
спин
спина
спинати
спинити
спинка
спинковий
спинкувати
спинок
спиночка
спинточити
спинчатися
спиняка
спиняти
спинятися
спис
списати
спискати
список
списувати
списуватися
списьменна
спит
спитати
спитатися
спити
спитлювати
спиток
спитувати
спитуватися
спихати
спихойка
спиця
спичак
спичастий
спичасто
спичка
спишна
спищати
спів
співа
співак
співака
співанка
співання
співаночка
співати
співатися
співацький
співаченько
співачка
співачок
співець
співливий
співний
співонути
співочий
співочка
співробітник
співробітниця
співувати
співун
співуха
співучий
спід 1
спід 2
спідка
спідлений
спідліти
спідневідити
спідник
спідниця
спідничина
спідничка
спідній
спідняк
спіднярка
спідручний
спідсісти
спідсподу
спідтиха
спідушка
спіж
спізнавати
спізнаватися
спізнитися
спіймати
спійняти
спілий
спіліти
спілка
спілкування
спілкувати
спілчливий
Аре́на, -ни, ж. Арена, поприще, мѣсто для состязанія. Арена звірем заревла, а син твій гордо на арену, псалом співаючи, ступив. Шевч. 613. Въ переносномъ смыслѣ — мѣсто, поприще дѣятельности. Виступає... горопаха русин на арену публицістики і як же ви думаєте він почувається посеред широкої вольної арени слова? К. Кр. 35.
Гора́льня, -ні, ж. = Горільня. Рудч. Чп. 29.
Доплуга́нитися, -нюся, -нишся, гл. Дотащиться, добраться. Ледве доплуганився до міста. Ком. І. 52.
Жебра́цький, -а, -е. Принадлежащій нищему.
Задудні́ти, -дню́, -ни́ш, гл. Глухо загремѣть. Ой задудніли ковані вози на дворі. Грин. ІІІ. 524.
Ло́два, -ви, ж. Доска. Спит на голих лодвах. Вх. Зн. 33. Ослін, зроблений з лодвів. Шух. І. 97, 95.
Нерет, -та, м. Родъ рыболовной сѣти. Як попавсь у нерет, то ні взад, ні вперед. Ном.  
Примовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. примовити, -влю, -виш, гл. 1) = приказувати, приказати 1. Старий грає, примовляє. Шевч. 243. Десь ти мене, моя мати, в барвінку купала, купаючи, примовляла, щоб долі не мала. Мет. 275. 2) = примовлятися, примовитися. Тут і я примовила. Г. Барв. 219. Люде говорять, — кожне примовляло. МВ. (О. 1862. І. 96). 3) Говорить, сказать знахарскій заговоръ. Баба пристріти змовляє і до матки примовляє. КС. 1893. VII. 76.
Убризкатися, -каюся, -єшся, гл. Обрызгаться.
Нас спонсорують: