Виливати, -ва́ю, -єш, сов. в. вилити, -ллю, -ллєш, гл. Выливать, вылить; изливать, излить. Дешеву юшку на двір виливають, а дорогу поїдають. За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, впливало мову. Бач, на що здалися карі оченята, щоб під чужим тином сльози виливать. На Андрея виливають воском, оливом. як з воску вилив. Хорошо, аккуратно сдѣлать вещь.
Жоло́битися, -блюся, -бишся, гл. Коробиться.
Зами́скрити, -рю, -риш, гл. = замимрити.
Коштовний, -а, -е. 1) Цѣнный, дорогой. Який я коштовний дом збудував.
2) Драгоцѣнный.
Послухати, -ха́ю, -єш, сов. в. послухати, -хаю, -єш, гл.
1) Слушаться, послушаться. Ми в добрих людей віку доживемо, будемо їх послухати, щоб і їм було добре від нас. Козак дівку підмовляє: «Їдь із нами, дівча, з нами, з молодими козаками». А дівчина послухала, з козаками поїхала.
2) Только сов. в. Послушать. Послухавши псалтиря, що дяк усе читав, Наум сів біля своєї старої.
Природно нар. Естественно.
Протуркати, -каю, -єш, гл. = протуркотати.
Самогужки нар. = самотужки. Вези мене швидче додому, тільки самогужки вези мене. Не просто-ли это опечатка вмѣсто: самотужки?
Скнаро нар. Скупо, скаредно.
Швандяти, -дяю, -єш, гл. = швендяти.