Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сінокіс

Сінокіс, -ко́су, м. = сіножать. Левиц. І. 127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІНОКІС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІНОКІС"
Гу́лий I, -а, -е = Ґулий.
Капцаніти, -ні́ю, -єш, гл. Бѣднѣть. Желех.
Клапачка, -ки, ж. 1) Родъ трещетки, стукалки. Клапачки робит з ялового дерева і ними клапкат. Вх. Лем. 424.
Ли́вень, -вня, м. Ливень, проливной дождь. Рече — і дощ, і ливень з неба ллється. К. Іов. 82.
Надужи́ток, -тку, м. Злоупотребленіе. Желех.
Непослух, -ху, м. Ослушаніе, непослушность.
Підсунути, -ся. Cм. підсувати, -ся.
Пуджівно, -на, с. = пужално. Вх. Зн. 57.
Спис, -са, м. Копье. Як ударить.... списом у груди. Мет. 454. Скоро настиг, зараз його і проколов списом. ЗОЮР. І. 120.
Татоньків, -кова, -ве = татків. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІНОКІС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.