Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сінокіс

Сінокіс, -ко́су, м. = сіножать. Левиц. І. 127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІНОКІС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІНОКІС"
Білорукий, -а, -е. Бѣлорукій. Себе самих і білоруких городян хлібом годуємо. К. (О. 1861, І. 311).
Близень, -зня, м. Близкое разстояніе.
Відмити, -ся. Cм. відмивати, -ся.
Кругляк, -ка, м. 1) Вѣтряная мельница голландской системы. 2) Раст. Equisetum palustre L. ЗЮЗО. I. 266.
Моркови́й, -а, -е. = моркв'яний. Kolb. І. 144.
Напусто́шити Cм. напустошувати.
Пороняти, -ня́ю, -єш, гл. Бросить, сбросить (во множествѣ). Кайдани із рук, із ніг у Чорнеє море пороняв. АД. І. 214.
Розджохатися, -хаюся, -єшся, гл. Разсвирѣпѣть. Зеньк. у.
Розсукувати, -кую, -єш, сов. в. розсука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Разсучивать, разсучить, раскручивать, раскрутить.
Хазяйовливий, -а, -е. = хазяїновитий. І хороша, і хазяйовлива, да з людьми вдачі не має, як обійтися, Г. Барв. 132.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІНОКІС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.