Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сінокіс

Сінокіс, -ко́су, м. = сіножать. Левиц. І. 127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІНОКІС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІНОКІС"
Багніт, -ту, м. Штыкъ. Подольск. г.
Го́мзатися, -заюся, -єшся, гл. Ворочаться, копошиться. Чого гомзаєшся за столом, наче блохи кусають?
Засліпи́ти, -ся. Cм. засліпляти, -ся.
Зляшити, -шу, -шиш, гл. Ополячить.
Назоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Надоѣсть, досадить. Ти мені назолився. Н. Вол. у. 2) Нащелочить, набучить.
Некваря, -рі, ж. Плохо сваренное кушанье. Вх. Зн. 32.
Несказанний, -а, -е. Невыразимый, неизъяснимый. Крик, галас зчинили несказанний. К. ЧР. 370.
Ніздря 2, -ри(і), ж. Мездра. Мнж. 187.
Потопати, -паю, -єш, гл. Пойти, побрести. Ледве потопав. Рудч. Ск. І. 3.
Шпати, шпаю, -єш, гл. Копаться, рыться. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІНОКІС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.