Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

служащий
служба
службовий
службонька
служебка
служебниця
служебочка
служениця
служення
служенька
служечка
служивий
служитель
служителька
служити
служка
служниця
слуква
слуп
слупик
слупок
слупувати
слупчастий
слупчик
слутий
слутити
слух
слухало
слухання
слухати
слухатися
слухач
слухащий
слухм'яний
слухняний
слухняно
слухнянство
случай
случка
слушний
слушність
слушно
сльоз
сльоза
сльозавий
сльозина
сльозити
сльоси
сльота
сльотавий
слюга
слюз
слюзавий
слюзити
слюзувати
слюсак
слюсарство
слюсарський
слюсарь
слюсарювати
слютняк
сляж
смага
смаглій
смаглюватий
смагнути
смажений
смажениця
смажити
смажитися
смажка
смажний
смажниця
смажно
смак
смаковитий
смакота
смакувати
смалений
смалець
смалити
смалій
смалький
смальнути
смальцований
смальцювати
смалятина
смарагд
смаркатий
смаркач
смаркля
смаровіз
смаровний
смарувати
смачен
смачити
смачний
смачніти
смачно
смердак
смердіти
смердюк
смердюх
смердюха
смердючий
смердючка
смерек
смерековий
смеречє
смеречина
смеречнюк
смеречок
смерічка
смерк
смеркання
смеркати
смеркатися
смерком
смертельний
смертенний
Вандрувати, -ру́ю, -єш, гл. = мандрувати. Желех. Фр. Пр. 136.
Килим, -ма, м. 1) Коверъ. Будем жити, вино пити, яничара бити, а курені килимами, оксамитом крити. Шевч. 61. 2) Ковровая скатерть. Килимом стіл застеліте. Алв. 12. Стояв стіл під турецьким килимом. K. ЧР. 334. А в тіх наметах все столи стоять, позастилані все килимами. Мет. 338. Ум. килимець. К. ЧР. 38. Килимок.
Коминне прил., употребляемое какъ сущ. ср. р. Подымная подать. Та заплатиш коминного півкопи грошей. ЗОЮР. І. 143.
Кривісінький, -а, -е. Совершенно кривой.
Мо́рхлий, -а, -е. Сморщенный, морщинистый (о плодахъ). Морхле яблуко, морхлі огірки. Черк. у. мо́рхле зерно. Зерно, засохшее въ колосѣ, недоразвившееся.
Облаяти, -лаю, -єш, гл. Разругать.
Пужка, -ки, ж. Ум. отъ пуга.
Сідалка, -ки, ж. = сідавка. Я сидів на сідалці у каюку. Екатер. у.
Тмяно нар. 1) Затемненно. 2) Печально, грустно. О. 1862. VIII. 6.
Уматеріти, -рію, -єш, гл. Окрѣпнуть, возмужать. Як уматеріє, буде віл добрий. Міусс. окр. Нехай він уматеріє, узнає все — як коло чого ухождатися. Борз. у. Дівкою така була собі непоказна, а пішла заміж, тепер уже вматеріла. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: