Верства, -ви, ж.
1) Верста. Прибігають до царевого дому.... верстов за п'ять. У доброго коня не довгі верстви.
2) Верстовой столбъ. З Береслава до Перекопу все мальовані верстви. Понаставляли тут верстів що й розминуться трудно.
3) Слой земли, сноповъ; рядъ вѣтвей на деревѣ, находящихся на одной высотѣ. Треба ще положити одну верству, а тоді вже вершити стіг.
4) Слой, классъ, кругъ (общества). Це люде однієї верстви з вами.
5) Возрастъ. Цей дід однієї зо мною верстви. І з менчої верстви вчаться всі.
Виставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виставити, -влю, -виш, гл.
1) Выставлять, выставить. На базарі солодкий мед виставляла. Язик белькне та в кут, а спину виставляють, б'ють.
2) Уставлять, уставить. Ввесь стіл виставив цяцьками.
3) Ставить, поставить на видъ. Старе виставляє себе, що не скоро їсть. — перед очі. Представлять, представить на усмотрѣніе.
4) Устраивать, устроить, выстроить, соорудить. Виставити хату.
Відгнивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відгнити, -гнию, -єш, гл. Отгнивать, отгнить.
Дрохви́н, дрохви́ний, -а, -е. Принадлежащій драхвѣ, относящійся къ драхвѣ. Дрохвині яйця.
Краколь, -кля, м. = скраколь.
Мали́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Умалять, уменьшать.
Протопити, -плю́, -пиш, гл. Протопить. Нема дров а ні поліна, нічим хати протопити.
Розрум'янитися, -ню́ся, -нишся, гл. Раскраснѣться. Палажка, розрум'янившись дуже, шаталась уранці в неділю по коморі.
Улягтися Cм. улягатися.
Хаптурник, -ка, м. = хавтурник. Судящі — безсоромицькі хаптурники. Голота своїх панів хаптурнпками лає.