Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

служащий
служба
службовий
службонька
служебка
служебниця
служебочка
служениця
служення
служенька
служечка
служивий
служитель
служителька
служити
служка
служниця
слуква
слуп
слупик
слупок
слупувати
слупчастий
слупчик
слутий
слутити
слух
слухало
слухання
слухати
слухатися
слухач
слухащий
слухм'яний
слухняний
слухняно
слухнянство
случай
случка
слушний
слушність
слушно
сльоз
сльоза
сльозавий
сльозина
сльозити
сльоси
сльота
сльотавий
слюга
слюз
слюзавий
слюзити
слюзувати
слюсак
слюсарство
слюсарський
слюсарь
слюсарювати
слютняк
сляж
смага
смаглій
смаглюватий
смагнути
смажений
смажениця
смажити
смажитися
смажка
смажний
смажниця
смажно
смак
смаковитий
смакота
смакувати
смалений
смалець
смалити
смалій
смалький
смальнути
смальцований
смальцювати
смалятина
смарагд
смаркатий
смаркач
смаркля
смаровіз
смаровний
смарувати
смачен
смачити
смачний
смачніти
смачно
смердак
смердіти
смердюк
смердюх
смердюха
смердючий
смердючка
смерек
смерековий
смеречє
смеречина
смеречнюк
смеречок
смерічка
смерк
смеркання
смеркати
смеркатися
смерком
смертельний
смертенний
Виштрикнути, -ну, -неш, гл. Выколоть. Вночі я боюсь ока де небудь виштрикнути. Мнж. 147.
Дле, пред. = Біля. Ой, чи можно, тестю, дле Марусі сісти? Лавр. 148.
Манту́лки, -ків, м. мн. Лакомства, сласти, также баранки, булки, привозимые съ ярмарки и пр. О. 1862. IX. 127. Було оце на ярмарку та купила дітям мантулків. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Иногда употребляется въ значеніи: разнообразный, неоднородный товаръ, преимущественно мелкій. Показує на суздальців, що зайняли (на ярмарку) ряд з образами, ложками, поясами і иншими мантулками. О. 1862. IX. 63. Крамарь з усякими мантулками, склада усе, що лучиться купити по вигоді: вощину, старі чоботи, віск, муку, пір'я, щетину, полотна. О. 1862. IX. 69.
Нетеч и нетеча, -чі, нете́чина, -ни, ж. Стоячая вода, болото. Желех. Въ нѣкоторыхъ выраженіяхъ употребляется вмѣсто: нечиста сила, чорт. нете́ча дала занять! Чертъ дернулъ тронуть! Ном. № 13526. Въ «Степових думах та співах» Манджуры (стр. 20): Чого мені журитися, якої нетечі?
Під'їдень, -дня, м. Насѣкомое, подъѣдающее коренья у растеній: медвѣдка. Лохв. у.
Попідколювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и підколоти, но во множествѣ. Пальці попідколювала. Васильк. у.
Розворювати, -рюю, -єш, сов. в. розворити, -рю, -риш, гл.во́за. Отдѣливъ въ возу передокъ отъ задка, снова ихъ соединить длиннымъ шестомъ и такимъ образомъ удлинить возъ — для перевозки напр. срубленныхъ деревьевъ, досокъ и пр.
Стільки, стілько, нар. Столько. Стільки правди, як у решеті води. Ном. № 6903. Иногда вм. скільки: Плач стільки тобі хочеться. Рудч. Ск. II. 146. Ум. сті́лечки, сті́лечко. Щоб я до схід сонця світу не побачив, коли я хоть на стілечко брешу. О. 1862. І. 34.
Урадити, -джу, -диш, гл. 1) Посовѣтовать. Роспитувався, що йому робить? Ніхто нічого не врадив. Рудч. Ск. II. 104. 2) Постановить на совѣтѣ, придти къ какому-нибудь рѣшенію. Радили, радили — нічого не врадять: нема війська. Рудч. Ск. II. 10. 3) Помочь. Занедужала дитина, кричить, плаче. Горпина й сама плаче над нею, та нічого не врадить. МВ. І. 99.
Чімируха, -хи, ж. Названіе водки. Бодай тії пани жили, що гуральні становили: як би не ся чімируха, то я б згинув так, як муха. Ном. № 11659.
Нас спонсорують: