Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

служащий
служба
службовий
службонька
служебка
служебниця
служебочка
служениця
служення
служенька
служечка
служивий
служитель
служителька
служити
служка
служниця
слуква
слуп
слупик
слупок
слупувати
слупчастий
слупчик
слутий
слутити
слух
слухало
слухання
слухати
слухатися
слухач
слухащий
слухм'яний
слухняний
слухняно
слухнянство
случай
случка
слушний
слушність
слушно
сльоз
сльоза
сльозавий
сльозина
сльозити
сльоси
сльота
сльотавий
слюга
слюз
слюзавий
слюзити
слюзувати
слюсак
слюсарство
слюсарський
слюсарь
слюсарювати
слютняк
сляж
смага
смаглій
смаглюватий
смагнути
смажений
смажениця
смажити
смажитися
смажка
смажний
смажниця
смажно
смак
смаковитий
смакота
смакувати
смалений
смалець
смалити
смалій
смалький
смальнути
смальцований
смальцювати
смалятина
смарагд
смаркатий
смаркач
смаркля
смаровіз
смаровний
смарувати
смачен
смачити
смачний
смачніти
смачно
смердак
смердіти
смердюк
смердюх
смердюха
смердючий
смердючка
смерек
смерековий
смеречє
смеречина
смеречнюк
смеречок
смерічка
смерк
смеркання
смеркати
смеркатися
смерком
смертельний
смертенний
Вилітання, -ня, с. 1) Вылетъ, вылетаніе. 2) Отлетъ. Ум. вилітаннячко. Зозуленько, моя матінко! Та до Петра тобі та куваннячко, після Петра тобі вилітаннячко. Мил. 93.
Відрада, -ди, ж. 1) Отрада, утѣшеніе. Та не дав мені порадоньки, серцю одрадоньки. — Яку ж тобі, моя мила, одраду давати? Мил. 115. Ой коли б ти, мати, знала, що то за досада, то б ти мене оженила, щоб була відрада. Мет. 2) Отсовѣтываніе. Ум. відрадонька. Нема мені відрадоньки від мого нелюба. Мет. 253. Cм. відрадість.
Ди́во, -ва, с. 1) Диво, чудо; странное, удивительное или рѣдкое явленіе. Кілько світа, тілько й дива. Ном. № 2385. Такі дива руками його робляться. Єв. Мр. VI. 2. Таку пісню чорнобрива в степу заспівала: зілля дива наробило — тополею стала. Шевч. 18. Велике диво — опеньки! Ном. № 5536. Там дива такого на ярмарку, що й за тиждень не передивишся. Лебедин. у. Ди́во! Удивительно. Диво, що добре вбрався, коли такий багач! На ди́во. На диво, на удивленіе. На диво була в Череваня дочка. К. ЧР. 48. Не в ди́во. Не въ диковину. Твоє пиво та й не в диво, дивні мені слова твої. Лавр. 111. Ди́вом дивува́тися. Сильно удивляться, изумляться. Драг. 3. То тогді то у городі у Лебедені царі і князі великим всі дивом дивували. Макс. (1849) 88. Тоді б кругом уста веселі піснями Бога прославляли, а чужеземниї народи великим дивом дивували. К. Псал. 294. То всі тоді козаки дивом дивували, що по якому Чорному морю, по бистрій хвилі потопали, а ні одного козака з межи війська не втеряли. Макс. (1849) 52. 2) Родъ хоровода. Грин. ІІІ. 114. Ум. Дивце. О. 1862. X. 31.
Знаджувати, -джую, -єш, сов. в. знадити, -джу, -диш, гл. Привлекать, привлечь, приманивать, приманить.
Підлизатися Cм. підлизуватися.
Ракавка, -ки, ж. = раканя. Вх. Уг. 264. Cм. рахкавка.
Роїстий, -а, -е. Богатый роями. Пасіка роїста. К. ЦН. 237.
Скніти, -ні́ю, -єш, гл. = нидіти. Желех.
Століття, -тя, с. Столѣтіе. К. Кр. 31.
Уґрундзьовувати, -вую, -єш, сов. в. уґрундзювати, -дзюю, -єш, гл. Укрѣпить, увязать. Уґрундзюємо добре, що не сприсне.
Нас спонсорують: