Буяти, -яю, -єш, гл. 1) Роскошно расти. Така бузина скрізь як ліс, ніхто туди не ходить, — та буяє так, що продертись трудно. Поле в них буяє подяками. Гіллястий ясокір буяє. 2) Буйствовать, бушевать. Козаки блукають купами по місту да буяють, як тиї бугаї в череді, — хочуть двори ламати да грабувати старшину. Тепер, славити Бога, тихо стало, а то все вітри буяли. 3) Парить, рѣять; жить и двигаться свободно. Буяли в небо крилами орлиці. Риба в морі і в ріках буяла.
Гира! меж. Понуканіе для лошади.
Ин'як нар. = и́нак. Однаковісінько йому, чи так, чи, може, ин'як.
Кватирування, -ня, с. Квартированіе, стоянка.
Погусти, -ду́, -де́ш, гл. Погудѣть.
Просвистіти, -щу, -стиш, гл.
1) Просвистѣть.
2) Растратить. Просвистіла всі наші гроші на свої убори.
Речінь, -ня, м. = реченець.
Схлипування, -ня, с. Всхлипываніе. Ділу ніч тільки й чутно було її глибоке зітхання, її гірке схлипування.
Трусанина, -ни, ж.
1) Обыскъ.
2) Смятеніе, сумятица. З самого світу у нас трусанина настала, приїхав мировий, дак і мого чоловіка забрато.
Хащ, -щу, м. 1) = хмиз. Закопав було добро в ямі та хащем прикидає та і втіка в ліс 2) Заросль, кустарникъ, то-же, что и хабник, хамник. То же знач. ми. хащі.
