Тлумачення / значення слова "СІЛЬ" | Словник української мови. Словник Грінченка

сіль

Сіль, со́ли, ж. 1) Соль. Оце чвертку соли купив. ЗОЮР. І. 9. Хліба-соли вживати. 2) Не до соли. а) Не до того. Тепер мені не до соли, коли грають на басолі. Ном. в) Названіе пѣсни. Еней, матню в кулак прибравши, і «не до соли» примовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. І. 20.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 126.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІЛЬ"

Сховати оригінал сторінки

Гораздува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Жить въ довольствѣ, въ богатствѣ. Від того часу зачали гораздувати і до днесь гораздуют. Гн. II. 187.

повністю...

Дожина́ння, -ня, с. Дожинаніе.

повністю...

Заґедзе́лити, -лю, -лиш, гл. Понести чепуху.

повністю...

Маму́сечка, -ки, ж. Ум. отъ мама.

повністю...

Мо́нятися, -юся, -єшся, гл. Мяться, возиться, копаться.

повністю...

Перекудлити, -лю, -лиш, гл. Взъерошить.

повністю...

Повідлучати, -ча́ю, -єш, гл. Отлучить, разлучить, отдѣлить (многихъ).

повністю...

Покопання, -ня, с. Изрытіе.

повністю...

Посев, -сла, м. = посел. Послали посла аж под Парну, поймав же посев турчанина. Гол. І. 3.

повністю...

Скапарити, -рю, -риш, гл. = скапарати. Желех.

повністю...