Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сап
сапа
сапай
сапальник
сапальниця
сапання
сапати
сапати 2
сапачка
сапет
сапета
сапетон
сапильно
сапіна
сапка
сапкий
сапнути
сапувальник
сапувальниця
сапування
сапувати
сапуга
сапун
сапуха
сап'ян
сап'янний
сап'янці
сарака
сарана
саранячий
сарапати
сардак
сардачина
саркати
сарна
сарсама
сас
сатана
сатанаїл
сатанивий
сатаніти
сатанюка
сахар
сахарець
сахарний
сахарниця
сахарня
сахарь
сахатися
сачовиця
свавільний
свавільник
свавільно
свавільство
сваволець
сваволити
сваволя
свайба
сваненька
сваненько
сванька
сванютка
свар
свара
сварити
сваритися
сваритоньки
сваріння
сварка
сваркий
сварливе
сварливець
сварливий
сварливість
сварливо
сварник
сват
сватальний
сватальник
сватання
сватати
свататися
сватач
сватба
сватів
сватко
сватній
сватонько
сваття
сватуньо
сваха
свахатися
свашенька
свашка
свашкувати
свашчак
свашчити
свекла
свекляний
свекор
свекорків
свекрів
свекрівонька
свекрівщина
свекровця
свекронько
свекруха
свекрухна
свекрушенька
свекрушин
свекрушина
свекрушище
сверб
свербига
свербигуз
свербила
свербіти
сверблячий
сверблячка
свербота
А́рхва, -ви, ж. Арфа.
Бретналь, -ля, м. 1) Кровельный гвоздь. Подольск. г. 2) Костыль желѣзный, гвоздь.
Дзю́баний, -а, -е. 1) Поклеванный. 2) Рябый отъ оспы. Дзюбана дівка. Ум. Дзюбане́нький.
Докі́рник, -ка, м. Укоритель.
Запанува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Загосподствовать, воцариться. Запанував над ляхами Понятовський жвавий. Шевч. 131. Знов смерть запанувала там, де недавно був гармидер і колотнеча. Левиц. Пов. 86.
Капустниця, -ці, ж. = капу́ста 3. Кусок хліба на полиці киця не доїла, капустниця під лавкою іще не скисліла. Грин. III. 327.
Сапуха, -хи, ж. Сажа. Лохв. у.
Стрійний, -а, -е. Хорошо одѣтый, нарядный.
Триніжка, -ки, ж. = триніжок. Н. Вол. у.
Уретно нар. Скучно, печально. Самому уретно в хаті. Вх. Зн. 73.
Нас спонсорують: