Валькир, -ру, м. = алькир.
Вигадувати, -дую, -єш, сов. в. вигадати, -даю, -єш, гл. 1) Выдумывать, выдумать, придумать. Дідона вигадала грище. Глухий не почує, то вигода. Учені люде вигадали такий струмент, що виміря кожну високість. 2) Только несов. в. Прихотничать, привередничать. Як почала вигадувати: і те не добре, і се не гаразд, — дайте такого, що й не знаю якого.
До́вбня, -ні, ж. Большой деревянный молоть. Носиться, як дурень з довбнею. Ідіть по довбню, — нехай іде волів бить, бо не хочуть води пить.
Друшля́к, -ка́, м. 1) Родъ металлическаго или глинянаго ситца, сосудъ съ дырочками въ днѣ, чрезъ который сцѣживаютъ воду съ варениковъ, лапши, макаронъ и т. п. 2) Родъ шубки-безрукавки или длиннаго суконнаго жилета.
За́місць, замісь. Cм. замісто.
Засука́ти, -ся. Cм. засукувати, -ся.
Курити, -рю́, -риш, одн. в. курну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Курить. Отто Гонта з Залізняком люльки закурили. Страшно, страшно закурили! І в пеклі не вміють оттак курить. Дурень нічим ся не журить: горілку п'є та люльку курить. 2) Дымить. Не курила, не топила, — на припічку жар-жар. 3) Пылить. Не кури бо так вимітаючи, — курить, як чорт дорогою! 4) Мчаться, подымая за собою пыль. Курить, як чорт од какаріку. Як ось... із Переяслава до Сомка гонець курить. 5) Кутить, пьянствовать. Троянці добре там курили: дали приманку всім жінкам, по вечерницях всі ходили, просвітку не було дівкам.
Меля́са, -си, ж. Свекловичная патока.
Недолужно нар. Безсильно, слабо, немощно.
Рицарський, -а, -е. = лицарський.