Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрига
стригавка
стригнути
стригти
стригун
стриєчний
стрижай
стрижак
стрижачка
стрижень
стрижій
стрижка
стрижча
стрий
стрийна
стрик
стрикачка
стрики-брики
стрим
стримати
стримувати
стрих
стрихіль
стрихулець
стрицовий
стрібло
стрібний
стрібувати
стрівати
стріватися
стрівка
стрівожити
стрівожитися
стрій
стрійний
стрійно
стрікати
стрікнути
стріл
стріла
стрілецтво
стрілець
стрілецький
стрілити
стрілиця
стрілка
стрілкуватий
стрілочка
стріль
стрільба
стрільний
стрільнути
стрільня
стрільцювати
стрільчик
стрільчити
стріляйник
стріляний
стріляти
стрімголов
стрімкий
стрімко
стрімляк
стрімчастий
стрінути
стріп
стріпнути
стріпотати
стріскати
стріт
стрітенний
стрітення
стрітенський
стріти
стріть
стріха
стріхавий
стріхіль
стріч
стріча
стрічань
стрічати
стрічатися
стрічений
стрічення
стрічечка
стрічка
стрічний
стрішка
строгий
строго
строжити
строїти
строїти 2
строїтися
стройка
стройний
стройно
строк
строка
строкарь
строкатий
строковець
строковий
стром
строма
стромити
стромляти
стромлятися
стромовина
стромота
стропа
стропитися
строчити
строчільний
строчок
строщити
строюдити
струб
струг
Зароди́ти, -джу́, -диш, гл. Уродить. Зароди, Боже, жито, пшеницю, всяку пашницю! Мет. 344. Добра пшениця зародила. Мнж. 83.
Затіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заті́яти, -ті́ю, -єш, гл. Затѣвать, затѣять. Як затіє дурень молитись, то і лоб собі росквасить. Ном. № 6576. Затіяв жениться, сам не знаєш нащо. Чуб. V. 491.
Ло́тра, -ри, ж. Развратница. Вона городська лотра. Черк. у.
Невиворотно нар. Трудно для произношенія. У вас так невиворотно говорять.
Підварок, -рку, м. Фольварокъ, ферма, мыза. Св. Л. 129. КС. 1884. VIII. 721.
Поскребти, -бу, -бе́ш, гл. Поскресть.
Розгардіяшити, -шу, -шиш, гл. Производить безпорядокъ, неурядицу, буянить. Максимові хотілось самому битись, рубатись, розгардіяшити. Мир. ХРВ. 128.
Сачовиця, -ці, ж. Чечевица. Ум. сачови́чка.
Тимчасовний, -а, -е. = тимчасовий. З голузя оплести тимчасовне помешканя. Гн. І. 181.
Угоріти Cм. угоряти.
Нас спонсорують: