Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрига
стригавка
стригнути
стригти
стригун
стриєчний
стрижай
стрижак
стрижачка
стрижень
стрижій
стрижка
стрижча
стрий
стрийна
стрик
стрикачка
стрики-брики
стрим
стримати
стримувати
стрих
стрихіль
стрихулець
стрицовий
стрібло
стрібний
стрібувати
стрівати
стріватися
стрівка
стрівожити
стрівожитися
стрій
стрійний
стрійно
стрікати
стрікнути
стріл
стріла
стрілецтво
стрілець
стрілецький
стрілити
стрілиця
стрілка
стрілкуватий
стрілочка
стріль
стрільба
стрільний
стрільнути
стрільня
стрільцювати
стрільчик
стрільчити
стріляйник
стріляний
стріляти
стрімголов
стрімкий
стрімко
стрімляк
стрімчастий
стрінути
стріп
стріпнути
стріпотати
стріскати
стріт
стрітенний
стрітення
стрітенський
стріти
стріть
стріха
стріхавий
стріхіль
стріч
стріча
стрічань
стрічати
стрічатися
стрічений
стрічення
стрічечка
стрічка
стрічний
стрішка
строгий
строго
строжити
строїти
строїти 2
строїтися
стройка
стройний
стройно
строк
строка
строкарь
строкатий
строковець
строковий
стром
строма
стромити
стромляти
стромлятися
стромовина
стромота
стропа
стропитися
строчити
строчільний
строчок
строщити
строюдити
струб
струг
Бляхман, -на, м. Туманъ передъ глазами. бляхмана пускати, бляхманом очі занести кому. Одурачить, обмануть кого, пустить кому пыль въ глаза. Желех.
Ґуш, (-ша м. ?) Шишка (на тѣлѣ); зобъ. Желех. Гуцул. (В. Дорошенко).
Жирови́тий, -а, -е. Прожорливый. Жировитий чоловік. Н. Вол. у. Корній жировитий — сам цілий хліб ззість. Н. Вол. у.
Затьо́н, -ну, м. 1) Упрямый, неподатливый человѣкъ. Черк. у. 2) Зарубка. Нурка з затьонами на кінцях. О. 1862. V. Кух. 39.
Кітчий, -а, -е. = кошечий. Вх. Уг. 244. кітче молоко́. Раст. Молочай, Euphorbia. Вх. Уг. 244. Кітча сова. Вх. Лем. 425.
Лотро́вський, -а, -е. 1) Разбойничій. 2) Распутный, развратный.
Набіли́ти, -лю́, -лиш, гл. Набѣлить.
Позіхи, -хів, м. мн. Зѣвота. Позіхи напали. Черк. у.
Посельський, -а, -е. Посольскій. К. Бай. 21.
Хвабро нар. Храбро. КС. 1882. ХИ. 625.
Нас спонсорують: