Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрига
стригавка
стригнути
стригти
стригун
стриєчний
стрижай
стрижак
стрижачка
стрижень
стрижій
стрижка
стрижча
стрий
стрийна
стрик
стрикачка
стрики-брики
стрим
стримати
стримувати
стрих
стрихіль
стрихулець
стрицовий
стрібло
стрібний
стрібувати
стрівати
стріватися
стрівка
стрівожити
стрівожитися
стрій
стрійний
стрійно
стрікати
стрікнути
стріл
стріла
стрілецтво
стрілець
стрілецький
стрілити
стрілиця
стрілка
стрілкуватий
стрілочка
стріль
стрільба
стрільний
стрільнути
стрільня
стрільцювати
стрільчик
стрільчити
стріляйник
стріляний
стріляти
стрімголов
стрімкий
стрімко
стрімляк
стрімчастий
стрінути
стріп
стріпнути
стріпотати
стріскати
стріт
стрітенний
стрітення
стрітенський
стріти
стріть
стріха
стріхавий
стріхіль
стріч
стріча
стрічань
стрічати
стрічатися
стрічений
стрічення
стрічечка
стрічка
стрічний
стрішка
строгий
строго
строжити
строїти
строїти 2
строїтися
стройка
стройний
стройно
строк
строка
строкарь
строкатий
строковець
строковий
стром
строма
стромити
стромляти
стромлятися
стромовина
стромота
стропа
стропитися
строчити
строчільний
строчок
строщити
строюдити
струб
струг
Горба́тіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться горбатымъ. Употребляется въ значеніи: беременѣть (въ пословицахъ). Дай, Боже, багатіти та спереду горбатіти (пожеланіе новобрачной).
Дійма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. дійня́ти, (дойняти), -дійму́, -меш, гл. 1) Донимать. Його а ні пуга, ні кій не діймають. Ганьбою не візьмеш, так силою діймеш. Ном. № 3893. 2) Понимать. Торочиш йому, аж піт тобі котить, а він нічого не діймає. 3) Добирать, добрать, дополучать, дополучить. Сам купив кобилу за шістьдесят, а продав за сорок, — цілих двадцять рублів не дойняв. Кобел. у. Cм. Донімати. 4) Діймати ві́ри, пра́вди. Вѣрить, довѣрять. А козак добре дбає, на жінку не потурає, жінці віри не діймає. ЗОЮР. І. 216. Хиба ти йому доймаєш правди? Полт.
Запереза́ти, -ся. Cм. заперізувати, -ся.
Згуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять. Лучче з розумним двічи згубити, як з дурнем раз найти. Нос. 2) Погубить. Ой стій, не топися, марне душу згубиш. Чуб. V. 212.
Назо́листий, -а, -е. Надоѣдливый.
Полистуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Переписываться съ кѣмъ нѣкоторое время.
Прямісінький, -а, -е. Совершенно прямой. Ком. II. 40. Прямісінька та рівнісінька, як струнка.
Разити, -жу́, -зи́ш, гл. Разить, поражать. Чуб. ІІІ. 348.
Товщати, -щаю, -єш, гл. 1) Толстѣть. Лебед. у. 2) Утолщаться.
Узір, узору, м. Видь, внѣшній видь. Як узір хороший у сіна, зелене, то й сіно в ціні. Волч. у. На взір. Съ виду, по внѣшнему виду, но наружности. Пшениця гарна на взір. Рк. Левиц. На взір — чоловік середніх літ. Мпр. ХРВ. 11. На взір вони (будинки) цілі і кріпкі. О. 1861. VI. 169. У лісі і на взір немає груш. Волч. у. 2) Образецъ. Хата, X. Нехай ся мова іде по добрих людях на взір, як треба велике діло рідної освіти роспочинати. К. (О. 1862. III. 30). Христос дав нам взір собою. Св. Л. 315. взо́ром. По образцу. Писав сей хуторний проява українські пісні взором звичайних жіночих та козачих. К. ХП. 19. 3) Узоръ. Шух. І. 259. Ум. узо́рець. Був сей погонець взорцем дикої краси. Г. Барв. 18.
Нас спонсорують: