Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрига
стригавка
стригнути
стригти
стригун
стриєчний
стрижай
стрижак
стрижачка
стрижень
стрижій
стрижка
стрижча
стрий
стрийна
стрик
стрикачка
стрики-брики
стрим
стримати
стримувати
стрих
стрихіль
стрихулець
стрицовий
стрібло
стрібний
стрібувати
стрівати
стріватися
стрівка
стрівожити
стрівожитися
стрій
стрійний
стрійно
стрікати
стрікнути
стріл
стріла
стрілецтво
стрілець
стрілецький
стрілити
стрілиця
стрілка
стрілкуватий
стрілочка
стріль
стрільба
стрільний
стрільнути
стрільня
стрільцювати
стрільчик
стрільчити
стріляйник
стріляний
стріляти
стрімголов
стрімкий
стрімко
стрімляк
стрімчастий
стрінути
стріп
стріпнути
стріпотати
стріскати
стріт
стрітенний
стрітення
стрітенський
стріти
стріть
стріха
стріхавий
стріхіль
стріч
стріча
стрічань
стрічати
стрічатися
стрічений
стрічення
стрічечка
стрічка
стрічний
стрішка
строгий
строго
строжити
строїти
строїти 2
строїтися
стройка
стройний
стройно
строк
строка
строкарь
строкатий
строковець
строковий
стром
строма
стромити
стромляти
стромлятися
стромовина
стромота
стропа
стропитися
строчити
строчільний
строчок
строщити
строюдити
струб
струг
Витискатися, -скаюся, -єшся, сов. в. витиснутися, -нуся, -нешся, гл. Протискиваться, протиснуться, пролѣзть. Намащуся я солониною та витиснуся і щелиною. Гол. І. 147.
Заневі́рнити Cм. заневірня́ти.
Зве́рхник, -ка, ж. Начальство, старшій, власть имущій. Нові там зверхники запанували. К. МБ. II. 132.
Кець-кець! меж. Зовъ свиней. Радом. у.
Косище, -ща, с. ув. отъ коса́.
Поодв.. Cм. повідв..
Поперекривати, -ва́ю, -єш, гл. Перекрыть наново (во множествѣ).
Сміхун, -на, м. Часто смѣющійся. Cм. смішко, сміюн.  
Усильніти, -нію, -єш, гл. Усилиться.
Цмин, -ну, м. Раст. а) Тминъ, Carum Carvi. б)розовий. Antennaria dioica Gärtn. ЗЮЗО. І. 111.
Нас спонсорують: