Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрига
стригавка
стригнути
стригти
стригун
стриєчний
стрижай
стрижак
стрижачка
стрижень
стрижій
стрижка
стрижча
стрий
стрийна
стрик
стрикачка
стрики-брики
стрим
стримати
стримувати
стрих
стрихіль
стрихулець
стрицовий
стрібло
стрібний
стрібувати
стрівати
стріватися
стрівка
стрівожити
стрівожитися
стрій
стрійний
стрійно
стрікати
стрікнути
стріл
стріла
стрілецтво
стрілець
стрілецький
стрілити
стрілиця
стрілка
стрілкуватий
стрілочка
стріль
стрільба
стрільний
стрільнути
стрільня
стрільцювати
стрільчик
стрільчити
стріляйник
стріляний
стріляти
стрімголов
стрімкий
стрімко
стрімляк
стрімчастий
стрінути
стріп
стріпнути
стріпотати
стріскати
стріт
стрітенний
стрітення
стрітенський
стріти
стріть
стріха
стріхавий
стріхіль
стріч
стріча
стрічань
стрічати
стрічатися
стрічений
стрічення
стрічечка
стрічка
стрічний
стрішка
строгий
строго
строжити
строїти
строїти 2
строїтися
стройка
стройний
стройно
строк
строка
строкарь
строкатий
строковець
строковий
стром
строма
стромити
стромляти
стромлятися
стромовина
стромота
стропа
стропитися
строчити
строчільний
строчок
строщити
строюдити
струб
струг
Арештува́ння, -ня, с. Арестованіе.
Вербичка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Здармува́ти, -мую, -єш, гл. Истратить попусту. Здармувати час. Вх. Лем. 419.
Ма́шка, -ки, ж. Ласкательное названіе женщины. Кажи, машко! Чого ти соромишся? О. 1861, XI. Кух. 28.
Назарі́з нар. На убой.
Поковтати 2 Cм. поковтувати.
Стрибайчик, -ка, м. Прыгунъ. Эпитетъ зайца. Вх. Пч. II. 6. Ум. стрибайчичок.
Утрунок, -нку, м. = тлунок. Лубен. у.
Утуляти, -ляю, -єш, сов. в. утулити, -лю, -лиш, гл. Вмѣщать, вмѣстить, вкладывать, вложить. Утулив Бог душу як у пень. Ном. № 2915.
Хляда, -ди, ж. = хляґа. Чуб. VII. 576.
Нас спонсорують:
hit.ua: сейчас на сайте, посетителей и просмотров за сегодня