Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрига
стригавка
стригнути
стригти
стригун
стриєчний
стрижай
стрижак
стрижачка
стрижень
стрижій
стрижка
стрижча
стрий
стрийна
стрик
стрикачка
стрики-брики
стрим
стримати
стримувати
стрих
стрихіль
стрихулець
стрицовий
стрібло
стрібний
стрібувати
стрівати
стріватися
стрівка
стрівожити
стрівожитися
стрій
стрійний
стрійно
стрікати
стрікнути
стріл
стріла
стрілецтво
стрілець
стрілецький
стрілити
стрілиця
стрілка
стрілкуватий
стрілочка
стріль
стрільба
стрільний
стрільнути
стрільня
стрільцювати
стрільчик
стрільчити
стріляйник
стріляний
стріляти
стрімголов
стрімкий
стрімко
стрімляк
стрімчастий
стрінути
стріп
стріпнути
стріпотати
стріскати
стріт
стрітенний
стрітення
стрітенський
стріти
стріть
стріха
стріхавий
стріхіль
стріч
стріча
стрічань
стрічати
стрічатися
стрічений
стрічення
стрічечка
стрічка
стрічний
стрішка
строгий
строго
строжити
строїти
строїти 2
строїтися
стройка
стройний
стройно
строк
строка
строкарь
строкатий
строковець
строковий
стром
строма
стромити
стромляти
стромлятися
стромовина
стромота
стропа
стропитися
строчити
строчільний
строчок
строщити
строюдити
струб
струг
Авру́кання, -ня, с. Воркованіе.
Бойовий, -а, -е. Боевой; военный. Хто на вози бойовиї, хто на коні уповає. К. Псал. 46. Ми стоїмо на бойовому праві. К. ПС. 101.
Витришок, -шка, м. Первоначально — вытаращенный глазъ, но употребляется теперь только въ выраженіи ви́тришка ззів. Прозѣвалъ, проглядѣлъ. Ном. № 6602. Употребительнѣе во множ. числѣ въ выраженіи: ви́трі(и)шки їсти, ловити, купувати, продавати. Ротозѣйничать, глазѣть. Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав. Котл. Н. П. 366. Щось люде більш витрішки купують. О. 1862. IX. 67. за перебір дасть бог витрішки. Переборчивый ничего не получить, только посмотритъ. Ном. № 4619.
Команда, -ди, ж. 1) Команда. 2) Отрядъ, команда. А тогді у нас у Черкасах команда стояла. ЗОЮР. І. 264. 3) Кружокъ, товарищи. Вже Оксана і зібрала свою команду: шатнулась, метнулась з кінця в кінець, веде низку дівчат. Кв. I. 161.
Можновла́дство, -ва, с. 1) Могущество, всевластіе. Над усяку честь і славу жадала можновладства да скарбів. К. Пс. 7. 2) Вельможи. Все католицьке й наше можновладство. К. ЦН. 168.
Примружувати, -жую, -єш, сов. в. примружити, -жу, -жиш, гл. Прищуривать, прищурить.  
Путенно нар. Хорошо, какъ слѣдуетъ. Та путенно ж і зроблено. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Сковзалка, ско́взанка, -ки, ж. = скобзалка. Без його сковзанка не втиралась. Св. Л. 39.
Ужамати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Разжевать. 2) Разжевать, разобрать (дѣло), понять. Мнж. 177.
Урльопник, -ка, м. Солдатъ въ отпуску по билету. Бився з урльопником. Федьк.
Нас спонсорують: