Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ступанка
ступарь
ступатень
ступати
ступачок
ступеник
ступити I
ступити II
ступиця
ступійка
ступінь
ступір
ступіти
ступка
ступляй
ступляти
ступний
ступник
ступований
ступом
ступчастий
ступчики
ступ'яй
стурбувати
стурбуватися
стусан
стусати
стусень
стуснути
стусонути
стусувати
стухати
стьобати
стьобонути
стьожина
стьожка
стьон
стьонжка
стьонжкаха
стяблечко
стябло
стяг
стяга
стягати
стягатися
стягач
стягель
стягнути
стягнутися
стяговитий
стяголь
стягти
стягувати
стяжечка
стяжка
стямитися
стяти
субітка
субіткове
субітник
субітній
субіч
субота
суботішній
сувати
суватися
суверделити
сувертень
суверток
сувій
сувора
суворий
суворливий
суга
сугак
сугаковий
сугловок
суговора
суголов
суголовок
суголов'я
сугорб
сугроба
суд
судак
судачина
судачок
суддівна
суддя
судебник
судейський
суденечко
судець
суджений
судина
судинє
судитель
судити
судити 2
судитися
судиція
судище
судкувати
судний 1
судний 2
судник
судниця
судничє
судничок
судній
судно
судно 2
судня
судовий
судовик
судовне
судома
судомити
судомірка
судорга
Вісь, восі, ж. Ось. Вісь передня, задня. Рудч. Чп. 249. Віз без восей. Чуб. І. 317.
Загорта́ти, -таю, -єш, сов. в. загорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Заворачивать, заворотить. А скину я опанчу та ніжки загорну. Чуб. 2) Загребать, загресть. Загортай, мати, жар, жар! О. 1862. IV. 36. Кладуть у яму і загортають землею. ХС. IV. 40.
Зацурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Связать что-либо при помощи палки (цу́рки), которая, скручивая веревку, укорачиваетъ ее и затягиваетъ такимъ образомъ связку. 2) Запросить (дорого). Як що не дуже багато будуть гарувати... там рублів п'ять, ну, хоть і десять, то вже давайте, а як що зацурують як дурень за батька, то йдіть у друге місто. ХС. VII. 421.
Кракун, -на, м. Воронъ. Вх. Зн. 29.
Ляши́ти 2, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Разбить огородъ на грядки. 2) Дѣлать знаки на полѣ, чтобы не было обсѣвокъ. НВолын. с.
Пакісний 2, -а, -е. = пакісливий.
Пересвідчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. пересвідчитися, -чуся, -чишся, гл. Убѣждаться, убѣдиться фактически, увѣриться. Тепер тільки Дашкович пересвідчився в тім, що Воздвиженський засватався. Левиц. Пов. 46.
Полящати, -щу, -щи́ш, гл. 1) = поляскати. 2) О звукѣ: пронзительно, рѣзко раздаваться нѣкоторое время.
Поскіпати, -па́ю, -єш, гл. Расколоть на лучинки для растопки. А чим у грубі роспалювати? — Оте соснове полінце поскіпай, то й роспалиш. Харьк.
Послушниця, -ці, ж. Служанка. Ум. послушничка. І дядина мого батька була в неволі (у татар). Вісім год послушничкою була. О. 1862. V. З нар. уст, 85.
Нас спонсорують: