Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ступанка
ступарь
ступатень
ступати
ступачок
ступеник
ступити I
ступити II
ступиця
ступійка
ступінь
ступір
ступіти
ступка
ступляй
ступляти
ступний
ступник
ступований
ступом
ступчастий
ступчики
ступ'яй
стурбувати
стурбуватися
стусан
стусати
стусень
стуснути
стусонути
стусувати
стухати
стьобати
стьобонути
стьожина
стьожка
стьон
стьонжка
стьонжкаха
стяблечко
стябло
стяг
стяга
стягати
стягатися
стягач
стягель
стягнути
стягнутися
стяговитий
стяголь
стягти
стягувати
стяжечка
стяжка
стямитися
стяти
субітка
субіткове
субітник
субітній
субіч
субота
суботішній
сувати
суватися
суверделити
сувертень
суверток
сувій
сувора
суворий
суворливий
суга
сугак
сугаковий
сугловок
суговора
суголов
суголовок
суголов'я
сугорб
сугроба
суд
судак
судачина
судачок
суддівна
суддя
судебник
судейський
суденечко
судець
суджений
судина
судинє
судитель
судити
судити 2
судитися
судиція
судище
судкувати
судний 1
судний 2
судник
судниця
судничє
судничок
судній
судно
судно 2
судня
судовий
судовик
судовне
судома
судомити
судомірка
судорга
Безсильний, -а, -е. = безсилий. Дужий безсильного давить. Котл. Н. П. вода безсильна. Сказочная вода, отнимающая силу у пьющаго ее. Як він з ким небудь б'ється, то сам п'є силну воду, а другому дає безсилну. Чуб. II. 208. камень безсильний играетъ ту же роль: если его лизнуть, сила пропадаетъ. Чуб. II. 209, 210.
Замрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Показаться неясно вдали. Замрів місяць між хмарами. Щог. В. 21. Мрії далекі осяйні мені веселкою замріють. Г. Барв. 535.
Крутовежа, -жі, ж. Раст. Dyanthus superbug. Шух. І. 21.
Навида́тися, -да́юся, -єшся, гл. Наглядѣться, насмотрѣться. З ким люблюся — не наговорюся, з ким кохаюсь — не навидаюсь. Чуб. V. 150.
Наштрикнути, -ся. Cм. наштрикувати, -ся.
Поволятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поводитися, -люся, -лишся, гл. Изъявлять, изъявить согласіе. Ходив, просив по всьому селу, щоб вони (громадяне) поволились на сході оддать мені землю. Не поволяються. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Попувати, -пую, -єш, гл. Священствовать, быть попомъ. При тій церковці попує. К. МБ. X. 2.
Поспівати I, -ва́ю, -єш, сов. в. поспіти, -пію, -єш, гл. 1) Созрѣвать, созрѣть. Поспіють яблука. ЗОЮР. І. 310. Козакова пшениця поспіла. Мет. 28. 2) Успѣвать, успѣть. Поспієш з козами на торг. Ном. № 5563. Ой умер син у неділю вранці, нелюба невістка в обідню годину, та й не поспіла в одну домовину. Чуб. V. 714. 3) = постигати, постигнути 3. Ні кадила, ні світила, — отак мене смерть поспіла. Грин. III. 144.
Розноситися 2, -шуся, -сишся, гл. Слишкомъ часто возиться съ чѣмъ, говорить о чемъ. Розносивсь (з чим) як в писаною торбою. Ном. № 2691.
Улошний, -а, -е. Уличный. Хто його знає, — чи то його прізвище зроду таке, чи улошне. Г. Барв. 516.
Нас спонсорують: