Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ступанка
ступарь
ступатень
ступати
ступачок
ступеник
ступити I
ступити II
ступиця
ступійка
ступінь
ступір
ступіти
ступка
ступляй
ступляти
ступний
ступник
ступований
ступом
ступчастий
ступчики
ступ'яй
стурбувати
стурбуватися
стусан
стусати
стусень
стуснути
стусонути
стусувати
стухати
стьобати
стьобонути
стьожина
стьожка
стьон
стьонжка
стьонжкаха
стяблечко
стябло
стяг
стяга
стягати
стягатися
стягач
стягель
стягнути
стягнутися
стяговитий
стяголь
стягти
стягувати
стяжечка
стяжка
стямитися
стяти
субітка
субіткове
субітник
субітній
субіч
субота
суботішній
сувати
суватися
суверделити
сувертень
суверток
сувій
сувора
суворий
суворливий
суга
сугак
сугаковий
сугловок
суговора
суголов
суголовок
суголов'я
сугорб
сугроба
суд
судак
судачина
судачок
суддівна
суддя
судебник
судейський
суденечко
судець
суджений
судина
судинє
судитель
судити
судити 2
судитися
судиція
судище
судкувати
судний 1
судний 2
судник
судниця
судничє
судничок
судній
судно
судно 2
судня
судовий
судовик
судовне
судома
судомити
судомірка
судорга
Відсапатися, -паюся, -єшся, гл. Перевести духъ, отдохнуть. Щоб одсапатись трохи, зайшов він за кущі. Левиц. І. 272.
Долото́, -та́, с. Долото. Ув умілого і долото рибу ловить. Ном. № 6019. Довбав долотом на дриветні. Левиц. Пов. 150. Покочу я долото, всі дівочки в болото. Млр. л. сб. 351. Ум. долітце́. Шух. І. 277, 284.
Замотили́читися, -чуся, -чишся, гл. Объ ульѣ пчелъ: имѣть въ себѣ вощинную моль. Желех. Переносно: Семинарія, бачте, замитиличилась, треба підчистити. Св. Л. 297.
Запи́тувати, -тую, -єш, сов. в. запитати, -ті́ю, -єш, гл. Спрашивать, спросить. Прийшли, запитуємо попа — що візьме за вінчання. Г. Барв. 183. Запитай, матінко, усіх нас, де твоє дитятко бувало. Мет. 171.
Озівський, -а, -е. Азовскій. Коли б мені Господь поміг з сиї тяжкої неволі озівської втікати. АД. І. 115.
Осікнути, -ну́, -не́ш, гл. Усѣчь, отсѣчь. То так мене смерть ізраднула, як косою осікнула. КС. 1883. Н. 468.
Підніжка, -ки, ж. 1) Подножка, педаль въ ткацкомъ станкѣ. Вас. 165. МУЕ. III. 16. 2) мн. Въ огорожѣ: камни, подложенные подъ нижнее бревно, чтобы оно не гнило, лежа на землѣ. Шух. І. 74.
Розжинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розжатися, -зіжнуся, -нешся, гл. Начинать, начать усердно жать. Ой жніте, женці, розжинайтеся, а назад себе не оглядайтеся. Чуб. III. 227.
Розщедритися, -рюся, -ришся, гл. Разщедриться. Розщедривсь, як бува у нас, хотів посліднім поділитись. Котл. Ен.
Хлопан, -на, м. Валетъ (въ картахъ). Не чванься дуже, бо я зараз прикрию хлопаном. Богодух. у.
Нас спонсорують: