Ба́читися, -чуся, -чишся, гл. Видѣться, встрѣчаться. Бо вже ж мені та з милим не бачитися. Бачиться, сокр. бачця. Кажется, кажись, какъ видно. От мерщій і одвернуться одно од другого і, бачиться, й не дивляться. Ой, бачиться, не журуся, в тугу не вдаюся, а як вийду за ворота, — од вітру валюся. Світ, бачця, широкий, та нема де прихилитись в світі одиноким.
Богобоязливо, богобоязно, нар. = Богобійно.
Виправдати, -ся. Cм. виправдувати, -ся.
Змочи, змо́жу, -жеш, гл. = змогти.
Знишкнути, -ну, -неш, гл. Притихнуть, смолкнуть.
Контетуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = контентуватися. Контетуйтесь, люде добрі!
Повинорювати, -рюю, -єш, гл. Выискать (во множ.). Та тут хоч печериці і єсть, так за бісовою дітворою не вбачиш їх: як де нагибають, так і повиморюють.
Татуленьків, -кова, -ве, татулів, -лева, -ве Принадлежащій татулеві.
Трясихвістка, -ки, ж.
1) = трясидупа.
2) пт. Lusciola phoenicurus (и tithys).
Хлоста, -ти, ж. Порка, наказаніе розгами. Положивши, дайте добру хлосту, поки верне дощі та роси, що, знаю, в неї на мисниках та на полицях. хло́сти да́ти. Выпороть, а затѣмъ вообще отколотить. Гей дамо ляхам, а превражим синам превеликую хлосту.