Гордува́ння, -ня, с. Дѣйствіе гордящагося, гордыня, пренебрежительность. Ой дівчино гордовита, гордуєш ти мною, — буде твоє гордування все передо мною.
Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ум. дрівця́. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Василь на всі празники нарублює дрівець.
Жи́тнище, -ща, с. Поле гдѣ была посѣяна рожь.
Задерев'Яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = задеревіти.
Зверхду́ба, -ба, м. Названіе сказочнаго богатыря, жившаго на деревьяхъ.
Обжира, -ри, об. = обжора.
Противитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Противиться, сопротивляться. Дурневі і Бог не противиться. 2) Возражать. Лає мене, я й не противлюся, бо винен. Хоч на мене люде брешуть, — я ся не противлю.
Садовити, -влю, -виш, гл. Садить, усаживать. Садовив його (синка) собі на шию, бігав з їм по хатах. Садовлять (молоду) на ослін.
Ураяти, ураю, -єш, гл. = урадити. Хай його другі вчать: я з ним нічого не враю.
Утекти́. Cм. Утіка́ти.
