Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кожушанка
кожушаночка
кожушина
кожушище
кожушка
кожушно
кожушок
коза
козак
козакин
козаків
козакоман
козакування
козакувати
козакуватий
козарлюга
козарня
козарь
козарька
козацтво
козацький
козача
козаченько
козачизна
козачий
козачина
козачище
козачка
козачок
козаччина
козгирь
козел
козелець
козелок
козельок
козеня
козинець
козиний
козинячий
козирити
козиритися
козирь
козирька
козирьок
козиряти
козиця
козій
козлик
козлина
козлиний
козловий
козлонегий
козлуватий
козля
козлячий
козонька
козоріз
козуб
козубенька
козубка
козубня
козулька
козуля
козуня
козуря
козухна
козьодрист
козя
козяка
козячий
коїти
коїтися
кой
койлити
кокати
кокин
кокиня
кокиняк
кокіль
кокірчики
коко I
коко II
кокоруддя
кокорудка
кокосом
кокот
кокотень
кокотіти
кокош
кокошитися
кокоші
кокошка
кокошний
кокус
кола
колабатина
колак
колат
колатати
колач
колачини
колачиння
колдра
колейка
колесниця
колесня
колесо
колесувати
колечко
колешня
коли
колиба
коливання
коливати
коливатися
коливо
коливорот
колисанка
колисати
колисатися
Бурьовий, -а, -е. Относящійся къ бурѣ. ЕЗ. V. 52.
Вимагання, -ня, с. Требованіе.
Ганебно нар. Позорно, постыдно.
Горда́, -ди́, ж. = Орда. АД. І. 117. Наступає горда. Лукаш. 123.
Забіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. забра́тися, -беру́ся, -бере́шся, гл. 1) Забираться, забраться, заходить, зайти, залѣзать, залѣзть. Зозуля вороженька в кущі забірається. Млр. л. сб. 54. Еней на піч забрався спати. Котл. Ен. І. 21. Наросказував міх, що і в торбу не забереться. Ном. № 1345. Забравсь у чужу солому, та ще й шелестить. Послов. 2) Убираться, убраться. Геть, забірайся звідси! Харьк. у. 3) Перебираться, перебраться. Я заберусь у хату, а татко тут житимуть. Камен. у. 4) Браться, взяться руками. Забратися в боки. Заберіться за ручечки. Мил. 220. 5)на тепло́. Начинать теплѣть (о погодѣ). Вх. Лем. 414.
Заплі́шування, -ня, с. Заклиниваніе.
Кат, -та, м. 1) Палачъ. В понеділок рано Марусяка ймлено, а ві второк рано по ката послано, а в середу рано ката привезено, а у четвер рано Марусяка згублено. Гол. Що то, що він мовчить! Кажуть, що й кат не говіркий, а голову він одтинає... МВ. ІІ. 80. Переносно: мучитель, извергъ. кат-зна. Чортъ знаетъ. Воно, бач, і робота москалям кат-зна яка. Левиц. І. кат-ма, — має. Нѣтъ, не имѣется. Багато ума, та в кишені кат-ма. Ном. На йому шапка-бирка, ізверху дірка, соломою шита, а вітром підбита, а коло околиці нічогісінько кат-має. Мет. 445. до ка́та. Очень много. У нас ворогів до ката. Левиц. І. В мене ім'я не одно, а єсть їх до ката. ЗОЮР. Ув. катюга. Вів їх стременний князя, найлютійший катюга з челядинців Єремії. Стор. МПр. 83. А все таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі. Гліб.
Обачно нар. Осмотрительно, осторожно, внимательно.
Таровисько, -ка, с. Мѣсто, гдѣ скотъ, катается. Вх. Зн. 68.
Усень (только им. пад. ед. ч. муж. род.), усенький, -а, -е. ,, мѣст. = усей. Не так родина, як всень рід. Чуб. IV. 674. Лежать всенькі троє. КС. 1883. III. 671. Кривеньке, маленьке збігало поле всеньке. Ном. заг. № 374. Ой шкода, шкода та синього цвіту, що він розсіявся по всенькому світу. Грин. III. 622.
Нас спонсорують: