Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кокірчики

Кокірчики, -ків, м. мн. Раст. Corydalis cava Schweigg. ЗЮЗО. І. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОКІРЧИКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОКІРЧИКИ"
Беґоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Мычать, блеять. Желех.
Вічок, -чка, м. Ум. отъ вік.
Га-ле! меж. Иди сюда! Вх. Лем. 402.
Пообмаслювати, -люю, -єш, гл. Обмаслить (во множествѣ).
Правописний, -а, -е. Относящійся къ правописанію, орѳографическій. Желех.
Росподілити Cм. росподіляти.
Стусан, -на, стусень, -сня, м. Тумакъ, ударъ кулакомъ. Гей хто зо мною вийде битись, покуштувати стусанів? Котл. Ен. II. 15. стусана да́ти. Ударить кулакомъ. Такого стусана дав, що так і облилась сльозами. Св. Л. 51.
Угору нар. Вверхъ. Угору руки підіймали. АД. І. Не дав Бог свині вгору глянуть. Ном. № 3830. Рости, рости, тополенько, все вгору та вгору. Шевч. 17.
Улежуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. улежатися, -жуся, -жишся, гл. Улеживаться, улежаться. Груша добре влежалась.
Фіра, -ри, ж. Повозка, телѣга, подвода. Cм. хура. Наложив у неділю рано дві фіри снопів. Гн. ІІ. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОКІРЧИКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.