Гонт, -ту, гонта́рь, -ря́, гонтовий и пр = Ґонт и пр.
Дво́єчко чис. ум. отъ двойко́. Промов, серце, словечко, як ми любилися двоєчко. Ой ми любилися, нас двоєчко в парці, тепер розійшлися як сонечко в хмарці.
Дяченя́тин, -на, -не. Принадлежащій ребенку дьячка.
Княгинечка, -ки и княги́нька, -ки, ж. Ум. отъ княгиня.
Неоглядно нар. И конца невидно; необозримо. Горя того за нею і поперед нею — неозорно, неоглядно.
Озадок, -дку 1), м. Задняя часть туши. З барана озадок. 2) мн. Остатки. Тому чоло, а мені озадки.
Паношитися, -шуся, -шишся, гл.
1) Превращаться въ барина.
2) Важничать, играть роль барина.
Підгорлиця, -ці, ж.
1) = підгорля 2.
2) = пт. горлач.
Сполонити, -ню, -ниш, гл. У : сдѣлать краснымъ. ссылается на нижеслѣдующее місто буковинской пѣсни: Ой маю я в царя нивку, — в чистім полі могилку: карабінцами виорана, а кульками засіяна, білим тілом зволочена, кровцев сполонена. Едва-ли здѣсь не ошибка: вѣроятно, слѣдовало-бы: сполочена (отъ сполокати), какъ того и рифма требуетъ. Второе значеніе у вѣрнѣе: наполнить, напитать влагой, полить, сильно смочить: Кровцев землю сполонила. Cм. сполонитися и сповенити.
Утересуватися, -суюся, -єшся, гл. Затесаться, забраться.