Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кликотіти
климат
клин
клинець
клиння
клинок
клинтух
клинуватий
клинцювання
клинцювати
клинчастий
клинчик
клинчук
клич
клиша
клишавий
клишаво
клишоногий
клін
клінно
кліпавка
кліпайка
кліпати
кліпка
кліпкати
кліпко
клітка
клітчастий
кліть
клішня
клішонегий
кліщ
кліщик
кліщі
кло
клобук
клобукарь
клобучаний
клобучина
клобучити
клобучі
кловак
клокічка
клокуша
клонити
клонитися
клопитися
клопіт
клопітний
клопітно
клопота
клопотати
клопотатися
клопотія
клопотливий
клопотний
клопотно
клопотня
клопоточка
клопотун
клопотуха
клотити
клохтіти
клочаник
клочанка
клочкуватий
клоччя
клоччяний
клуб
клубатий
клубетувати
клубок
клуботатися
клубочок
клубук
клумакуватий
клумля
клунище
клунок
клунька
клуня
клус
клусувати
кльоб
кльок
кльока
кльокати
кльомзати
кльон
кльоф
кльочити
кльочка
клюба
клюбака
клюбачитися
клювак
клювати
клюга
клюй-дерево
клюк! I
клюк II
клюка
клюкати
клюква
клюпа
клюпати
клюпач
клюсак
клюска
клюхта
клюцак
ключ
ключа
ключарь
ключенько
ключечка
ключик
ключина
ключиння
ключиця
Булий, -а, -е. Бившій. На булих товаришок, сільських дівчат і з під лоба не поглянула, наче ніколи вони й не здибалися з собою. Св. Л. 90.
Картузовий, -а, -е. Картузный.
Квіточка, -ки, ж. Ум. отъ квітка.
Ковач, -ча, м. = коваль. Вх. Зн. 26.
Мали́й, -а́, -е́ 1) Малый, маленькій, небольшой. З малої искри великий огонь буває. Ном. Мала дитина. Мала вербочка. Малі чоботи на мене. На їх сем'ю се мала хата. Хоч він малий серед панів чоловік, та великий розум має. Ой гукну я на малого: сідлай коня вороного! Мет. 73. час малий. Короткое время. Літа ж мої, літа, та ви молодії, де ж я вас поділа за часи малії. Г. Барв. 411. 2) У гуцуловъ употребляется для названія различныхъ животныхъ: малим называютъ волка, малою — овцу; призиваютъ теленка: мале! мале! Шух. І. 22, 211. Kolb. І. 65. Сравн. ст. менший. по-малу. Cм. помалу. Ум. мале́нечкий, маленький, малесенький, мале́сечкий, мане́нький, мане́сенький, манюній, манюсенький, манюсюсенький, манюсюнечкий. Ой ти, галочко чорная, маленькая! Скажи, галочко, де моя миленькая? Мет. 48. Ще нема двох маленьких коробочок: одна маленька, а друга малесенька. Левиц. І. Там хатина малесенька, там дівчина гарнесенька. Федьк. І. 7. Голівка в його була така малесечка, як зернятко. МВ. ІІ. 163. Вилися між деревами якісь сіресенькі пташечки малесечкі. МВ. (О. 1862. І. 72). Жінка маненька, коротесенька. МВ. ІІ. 132. Горобчичок манісенький, на ніженьку кривісенький. Н. п. Ти ж моя манюсюнечка! Г. Барв. 100.
Пооскомитися, -млюся, -мишся, гл. Набить себѣ оскомину.
Потопитися, -плю́ся, -пишся, гл. Утонуть. Розбила буря їх корабель і усі люде потопились. Рудч. Ск. II. 19. Ой брат сестру через море вів, сестра потопилась, брат переплив. Грин. III. 404.
Похибнути, -ну́, -не́ш, гл. Покачнуть.
Приглянути, -ну, -неш, гл. = приглядіти. Дитину приглядять, а мене хто тепер пригляне? Кв.
Хряпуватий, -а, -е. Треснувшій, расколотый. Хряпуватий горщик.
Нас спонсорують: