Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кликотіти
климат
клин
клинець
клиння
клинок
клинтух
клинуватий
клинцювання
клинцювати
клинчастий
клинчик
клинчук
клич
клиша
клишавий
клишаво
клишоногий
клін
клінно
кліпавка
кліпайка
кліпати
кліпка
кліпкати
кліпко
клітка
клітчастий
кліть
клішня
клішонегий
кліщ
кліщик
кліщі
кло
клобук
клобукарь
клобучаний
клобучина
клобучити
клобучі
кловак
клокічка
клокуша
клонити
клонитися
клопитися
клопіт
клопітний
клопітно
клопота
клопотати
клопотатися
клопотія
клопотливий
клопотний
клопотно
клопотня
клопоточка
клопотун
клопотуха
клотити
клохтіти
клочаник
клочанка
клочкуватий
клоччя
клоччяний
клуб
клубатий
клубетувати
клубок
клуботатися
клубочок
клубук
клумакуватий
клумля
клунище
клунок
клунька
клуня
клус
клусувати
кльоб
кльок
кльока
кльокати
кльомзати
кльон
кльоф
кльочити
кльочка
клюба
клюбака
клюбачитися
клювак
клювати
клюга
клюй-дерево
клюк! I
клюк II
клюка
клюкати
клюква
клюпа
клюпати
клюпач
клюсак
клюска
клюхта
клюцак
ключ
ключа
ключарь
ключенько
ключечка
ключик
ключина
ключиння
ключиця
Бодренно нар. Бодро. Як хто стоїть бодренно, а як хто ласий на сон, то і дріма. Павлогр. у.
Гайдамачити, -чу, -чиш, гл. = гайдамакувати. Аф. 353.
Дроби́нник, -ка, м. 1) Пастухъ гусей. 2) Дворъ и хлѣвъ, гдѣ содержать домашнюю птицу.
Карок, -рку, м. = карк. Казав орел закликати крука до росправи: крука ведут, в карок го б'ют, не дают поправи. Гол. 11. 502.
Налу́шник, -ка, м. = налюшник.
Небій, -бо́я, м. Безстрашный. І небоя вовки їдять. Чуб. І. 270.
Оббанитися, -нюся, -нишся, гл. Обмыться. Грій, каже, казан молока! Вона зігріла; він пірнув у його, оббанився. Мнж. 16. Побіжу... та оббанюсь. Мнж. 128.
Петля, -лі, ж. Петля. Ум. петелька.
Посколочувати, -чую, -єш, гл. Возмутить (воду во многихъ мѣстахъ); взболтать (во множествѣ).
Тевкати, -каю, -єш, гл. Ѣсть съ жадностью, производя чавканіе; ѣсть, какъ свинья. Шейк.
Нас спонсорують: