Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кликотіти
климат
клин
клинець
клиння
клинок
клинтух
клинуватий
клинцювання
клинцювати
клинчастий
клинчик
клинчук
клич
клиша
клишавий
клишаво
клишоногий
клін
клінно
кліпавка
кліпайка
кліпати
кліпка
кліпкати
кліпко
клітка
клітчастий
кліть
клішня
клішонегий
кліщ
кліщик
кліщі
кло
клобук
клобукарь
клобучаний
клобучина
клобучити
клобучі
кловак
клокічка
клокуша
клонити
клонитися
клопитися
клопіт
клопітний
клопітно
клопота
клопотати
клопотатися
клопотія
клопотливий
клопотний
клопотно
клопотня
клопоточка
клопотун
клопотуха
клотити
клохтіти
клочаник
клочанка
клочкуватий
клоччя
клоччяний
клуб
клубатий
клубетувати
клубок
клуботатися
клубочок
клубук
клумакуватий
клумля
клунище
клунок
клунька
клуня
клус
клусувати
кльоб
кльок
кльока
кльокати
кльомзати
кльон
кльоф
кльочити
кльочка
клюба
клюбака
клюбачитися
клювак
клювати
клюга
клюй-дерево
клюк! I
клюк II
клюка
клюкати
клюква
клюпа
клюпати
клюпач
клюсак
клюска
клюхта
клюцак
ключ
ключа
ключарь
ключенько
ключечка
ключик
ключина
ключиння
ключиця
Братічок, -чка, м. Ум. отъ брат.
Буботати, -бочу, -чеш, гл. Ворчать. Медвідь бубоче. Вх. Зн. 34.
Запа́ра, -ри, ж. Опара. Полт. Ум. запарка.
Об'являтися, -ля́юся, -єшся, сов. в. об'яви́тися, -влюся, -вишся, гл. 1) Являться, явиться, появиться, обнаруживаться, обнаружиться. Вх. Лем. 441. Честь і слава Кийову й Дніпрові, коли об'явиться там новий филозоф. Левиц. Пов. 89. Святий Миколай об'явивсь до його стариком. Чуб. 2) Представляться, представиться, явиться. Як єсть у тій хаті відьма, вона тобі тії ж ночі сама об'явиться. Мнж. 139. Він пішов у те село, переночував у їдної баби і не знає, шо то його село і на другий день об'явивсь громаді. Чуб. І. 182. 3) Дѣлаться, сдѣлаться явнымъ. Нема бо нічого схованого, щоб не об'явилось. Єв. Мр. IV. 22.
Потягати, -га́ю, -єш, сов. в. потягти, -гну, -гнеш, гл. 1) Потягивать, потянуть. Козак сердега люлечку потягає, у кобзу грає-виграває. Мет. 446. 2) Покрывать, покрыть (мѣхъ). Кожух, сукном потягнений. Борз. у. Думаю потягти свою кожушку черкасином. Черниг. у. 3) Ударять, ударить (кого). Мир. ХРВ. 9. Ентел потяг не по охоті Дареса, щоб його він знав. Котл. Ен. II. 19. 4) Стремиться къ чему, желать чего. Парубок дівку любить, а вона за їнчим потігає. ЕЗ. V. 97. Вона єго... щире любила, а він ї не потігав сватати. ЕЗ. V. 96. Cм. потягти.
Правоправний, -а, -е. Законный? Трон правоправний. К. ПС. 57.
Схлипнути Cм. схлипувати.
Тихіський, -а, -е. = тихісінький. Вх. Лем. 473.
Труха, -хи, ж. 1) Измельченное сѣно. Шейк. 2) Кроликъ, Lepus cuniculus. Вх. Пч. ІІ. 6.
Чке-чке-чкоу! меж. Зовъ свиней. Радомысл. у.
Нас спонсорують: