Відпрядки, -дків, м. мн. Остатки, отбросы при пряденіи. Ум. відпрядочки. Що ж она діє? — Золото пряде. Ходім до неї колядувати, ой чей же нам дасть по колядочці, по колядочці, хоть відзадячко..., хоть відпрядочки на шаріночку.
Гирун, -на, м. Коротко остриженный.
Доси́та нар. Досыта. Ми їмо з корита, та до сита, а ви з блюда, та до худа.
Зіпрі́ти, -рію, -єш, гл. Вспотѣть.
Ложни́ця, -ці, ж. Спальня. (Молоду) в ложницю повели.
Нутрішній, -я, -є. Внутренній.
Оболона, -ни, ж. 1) Кожа, оболочка. 2) Оконное стекло. 3) Дверца кареты. Ум. оболонка. А з оболонками вікно в садочок літом одчинялось.
Перерепанка, -ки, ж. Треснувшій плодъ; потрескавшійся предметъ.
Прянути, -ну, -неш, гл. Бросить, кинуть. Вона прянула мене на землю і била ногами.
Судній, -я, -є., судний, -а, -е. 1) Судебный, къ суду относящійся, судный. Чи сходилась де у сельці між миром судня рада — діди, замісь, щоб укладати громаді суд, росказували, звідки почалось козацтво.
2) — день. а) День страшнато суда. Одрадніще буде Содомові та Гоморі суднього дня, ніж городові тому. б) Праздникъ у евреевъ. Тоді був у жидів судний день.
3) — де́шка. Та доска, подъ которую человѣкъ ложится до дня страшнаго суда, т. е. — гробовая доска; поэтому, до судньої дошки — до смерти. Пам'ятатимеш до нових віників і до судної дошки, покуль пороху на очі насиплють.