Виковтати, -таю, -єш, гл. Выдолбить, выклевать (углубленіе).
Глушман, -на, м. = глушан = глушко.
Жирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Добывать нищу (о дикихъ животныхъ). Зайці на зорь жирують. Найкраще бити качок, як вони жирують. 2) Шалить, дурачиться, играть. Не жируй з ведмедем, а то він тебе задавить. О парняхъ съ дѣвушками: заигрывать. Посходились на улицю дівчата й хлопці, зачали жирувать. Забравсь до дівчат під п'яну руку та й жирує з ними. 3) = роскошувати. Жирували та панували пани. Коли жирувать, то жирувать: бий, жінко, друге яйце в борщ.
Каторжний, -а, -е. 1) Каторжникъ. В кайдани забиті із нор золото виносять, щоб пельку залити неситому — то каторжні. 2) Каторжный. Втік уже може в десятий раз з каторжної тюрми. 3) Употребляется какъ бранное слово въ смыслѣ: злой, дурной. Каторжні собаки, — од їх не втечеш. Зроби, діду, сільце, то ти його, каторжного, піймаєш.
Му́зьки, -зьок, ж. мн. Начесы.
Нагада́ти, -ся. Cм. нагадувати, -ся.
Обаринок, -нка, м. Крендель, баранка. Ум. обари́ночок. Як я їла винні япка, ще й обариночки.
Осередок, -дка, м.
1) Центръ, средоточіе.
2) Сердцевина (дерева, яблока и пр.). Сердцевина рога. Cм. середняк.
3) Начинка, фаршъ. Налисник з осередком і без осередку. Жарене порося з осередком.
Плечиці, -чи́ць, с. мн. Ум. отъ плечі. Cм. плече.
Спевнити, -вню́, -ниш, гл. Исполнить. Коли б Господь спевнив моє жадання.