Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куновий
куночка
кунпанія
кунтуш
кунштація
кунштик
кунштовий
куня
куняти
куп I
куп II
купа
купава
купавка
купайла
купайло
купайловий
купайлочка
купайлочко
купала
купалий
купалка
купало
купаловий
купалочка
купалочко
купальний
купальник
купальниця
купальночка
купальня
купанина
купанка
купання
купатень
купати
купатися
купека
купер
купервас
купецтво
купець
купець 2
купецький
куп'єваха
купило
купина
купинястий
купинясто
купити
купитися
купі!
купівля
купіль
купільник
купільниця
купінка
купка
купки
купленина
купля
купляти
купний
купований
купоньки
купочка
купочки
купочок
купра
купражити
купратий
куприк
куптитися
купування
купувати
купусі
купцем
купці
купцівна
купцювати
купча
купчак
купчастий
купчик
купчик 2
купчина
купчити
купчитися
купчиха
купчиця
куп'я
кур I
кур! II
кура 1
кура 2
курай
курайниця
куратор
курах
курашка
курбало
курбели вбивати
курбелити
курбельоха
курбелювати
курбет
курва
курваль
курвалькуватий
курвити
курвій 2
курган
кургикати
кургон
курделиця
курдель
курдимон
курдупель
курдюк
куревиця
Бражка, -ки, ж. Ум. отъ брага.
Гладиш, -ша, м. Яйцо. А ну, хлопці, давайте гладиші покотимо! Волч. у.
Гурто́м, нар. 1) Совмѣстно, общими силами. Гуртом затівали. Шевч. 61. Піймали щуку молодці, та в шаплиці гуртом до суду притаскали. Гліб. 2) Оптомъ. Купуйте все гуртом.
Двійча́стий, -а, -е. Раздвоенный. Тобі любіща моя псальма, ніж віл на жертву круторогий, ніж тук його серед багаття, і в ратицях двійчастих ноги. К. Псал. 157.
Латати, -та́ю, -єш, гл. 1) Чинить, ставить заплаты, починять. Так розбагатіла: пот деру та спину латаю. Ном. № 1595. Церкву обдирає, а коршму латає. Ном. № 11723. 2) Прибивать лати на кровлю. Угор. 8) Бить. Ой, жінко, як начну Сергієм латати, то вся шкура на тобі буде тріщати! Маркев. 48.
Освічати, -ча́ю, -єш, гл. = освічувати. Не буду, Божейку, людей освічати. МУЕ. ІІІ. 34. Сонечко ясне, красне, освічаєш гори, долини, освіти мов личко, щоби моє личко було ясне — красне, як сонечко. Чуб. І. 93.
Синиха, -хи, ж. = синова. Син, як син, та синиха лиха. Ном. № У298.
Сковувати, -вую, -єш, сов. в. скувати, скую, -єш, гл. Сковывать, сковать. Рудч. Ск. II. 41. Доброго леміша мені скував. Тоді його скували з злодіями та й повели. Рудч. Ск. II. 161. Не скуй душі живої і слова живого. Шевч. ІІ. 56.
Цина, -ни, ж. Олово, цинкъ. Желех.
Чепурун, -на, м. Опрятный человѣкъ; франть. Дід Омелько такий вже чепурун був, що й соломинка даремно не валялась. О. 1862. VIII. 15.
Нас спонсорують: