Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куновий
куночка
кунпанія
кунтуш
кунштація
кунштик
кунштовий
куня
куняти
куп I
куп II
купа
купава
купавка
купайла
купайло
купайловий
купайлочка
купайлочко
купала
купалий
купалка
купало
купаловий
купалочка
купалочко
купальний
купальник
купальниця
купальночка
купальня
купанина
купанка
купання
купатень
купати
купатися
купека
купер
купервас
купецтво
купець
купець 2
купецький
куп'єваха
купило
купина
купинястий
купинясто
купити
купитися
купі!
купівля
купіль
купільник
купільниця
купінка
купка
купки
купленина
купля
купляти
купний
купований
купоньки
купочка
купочки
купочок
купра
купражити
купратий
куприк
куптитися
купування
купувати
купусі
купцем
купці
купцівна
купцювати
купча
купчак
купчастий
купчик
купчик 2
купчина
купчити
купчитися
купчиха
купчиця
куп'я
кур I
кур! II
кура 1
кура 2
курай
курайниця
куратор
курах
курашка
курбало
курбели вбивати
курбелити
курбельоха
курбелювати
курбет
курва
курваль
курвалькуватий
курвити
курвій 2
курган
кургикати
кургон
курделиця
курдель
курдимон
курдупель
курдюк
куревиця
Вимиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. вимитися, -миюся, -єшся, гл. Вымываться, вымыться. До схід сонця охаючують хату і сами вимиваються. Ном. стр. 282, № 427.
Доди́бати Cм. Додибувати.
Зі́мний, -а, -е. , зімній, -я, -є. 1) Зимній. Зімне сонце, як мачушине серце. Ном. № 619. 2) Холодный. Козак зімної води просить. Гол. І. 106. Парубоцькая краса, як зімняя роса. Чуб. III. 81. Бо зімна роса, як дівчина боса. Чуб. V. 32. Ум. зімненький, зімне́(і)се(і)нький. Росла я при криниці, при зімненької водиці. Чуб. V. 49.
Конклав, -ву, м. Конклавъ. Шевч. (1883), 199.
Курмаччя, -чя, с. соб. Отрепья, лохмотья. Желех.
Лакітка, -ки, ж. Лакомство, сласти.
Напро́стати, -таю, -єш, гл. Выравнять, выпрямить. Напростати цвях. Камен. у.
Неймовіра, -ри, об. Недовѣрчивый человѣкъ.
Роззіхатися, -хаюся, -єшся, гл. Раззѣваться, много зѣвать.
Сіра, -ри, ж. Сѣра. Він мене сірою не подкурить. Рудч. Ск. І. 63. Болѣе употребительно Ум. сірка.
Нас спонсорують: