Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куновий
куночка
кунпанія
кунтуш
кунштація
кунштик
кунштовий
куня
куняти
куп I
куп II
купа
купава
купавка
купайла
купайло
купайловий
купайлочка
купайлочко
купала
купалий
купалка
купало
купаловий
купалочка
купалочко
купальний
купальник
купальниця
купальночка
купальня
купанина
купанка
купання
купатень
купати
купатися
купека
купер
купервас
купецтво
купець
купець 2
купецький
куп'єваха
купило
купина
купинястий
купинясто
купити
купитися
купі!
купівля
купіль
купільник
купільниця
купінка
купка
купки
купленина
купля
купляти
купний
купований
купоньки
купочка
купочки
купочок
купра
купражити
купратий
куприк
куптитися
купування
купувати
купусі
купцем
купці
купцівна
купцювати
купча
купчак
купчастий
купчик
купчик 2
купчина
купчити
купчитися
купчиха
купчиця
куп'я
кур I
кур! II
кура 1
кура 2
курай
курайниця
куратор
курах
курашка
курбало
курбели вбивати
курбелити
курбельоха
курбелювати
курбет
курва
курваль
курвалькуватий
курвити
курвій 2
курган
кургикати
кургон
курделиця
курдель
курдимон
курдупель
курдюк
куревиця
Дожина́ння, -ня, с. Дожинаніе.
Дочвала́ти, -ла́ю, -єш, гл. Доплестися, добрести. Вулкан, до кузні дочвалавши, будить зачав всіх ковалів. Котл. Ен. V. 20.
Жони́х, -ха, м. = жених.
Перегайнувати, -ную, -єш, гл. Попусту протратить.
Передивитися Cм. передивлятися.
Повідгортити, -таю, -єш, гл. Отгресть (во множествѣ). Повідгортай оту землю звідтіля.
Поздирати, -ра́ю, -єш, гл. Содрать (во множествѣ). І який то дурень поздирав кору з дерева. Черниг. у.
Порода, -ди, ж. 1) Родъ, поколѣніе, фамилія. Се чоловік хорошої породи. Їх уся порода хороша. Нѣжин. у. 2) Разрѣшеніе отъ бремени. Угор. В три дні по породі на панське ей гнали. Гол. II. 699.
Прародич, -ча, м. Прародитель. З того самого дерева заказав Памбіх (= Пан-Біг) їсти япка нашим прародичам. Гн. І. 19.
Цуря, -рі, ж. Лохмотье, тряпье. Угор.
Нас спонсорують: