Боїсько, -ка, с. = тік (у стодолі).
Болотяний, -а, -е. 1) Болотный Сидять.... жаби на маленьких болотяних острівцях. Хоть болотяною водою промочу горло, коли нема кринишної.
2) Болотистый, грязный. Калюжі болотянії.
Бутити, -чу, -тиш, гл. 1) Закладывать фундаментъ изъ камней. 2) Трамбовать.
Дохова́тися, -ва́юся, -єшся, гл. 1) Прятаться до чего либо. Усе ховавсь та й доховавсь, що далі вже й нікуди. 2) Вскормить, воспитать. З чужого чортяти не доховаєшся свойого дитяти.
Завола́ти, -ла́ю, -єш, гл. 1) Позвать, пригласить. Заволав у шинок на могорич до поради. Вже ї мати заволала. Ось вам Степана в хату заволала. 2) Воскликнуть, завопить. Тогді жиди рандарі горким голосом заволали.
Загари́кати, -каю, -єш, гл. Заворчать.
Здивля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. здиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Засматриваться, засмотрѣться. На неї всі здивлялись. 2) Спохватываться, спохватиться, замѣчать, замѣтить. І не здивишся, як опинишся у бабів на запічку, та ще добре, коли не в цебрі.
Кут, -та, м.
1) Уголъ. Запалю я крайню хату на всі штирі кути. Мого Василя поховали за цвинтарем у куті. Язичок мельне та й у кут, а губу натовчуть.
2) Пространство земли въ углѣ, образованномъ двумя сливающимися рѣками. Зробила той кут якась річка самотека, павши у річку Остер.
3) Свиной хлѣвъ. Cм. кутець.
4) Родъ дѣтской игры. Cм. куток. Ум. кутик, куток.
Пообтавати, -таємо, -єте, гл. Обтаять (во множествѣ). А що, пообтавали вже вуси?
Хаща, -щі, ж. Лѣсъ, чаща.