Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козячий

Козячий, -а, -е. = козиний. Борони, Боже... від козячого кожуха. Чуб. І. 231.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗЯЧИЙ"
Витирати, -раю, -єш, сов. в. витерти, -тру, -треш, гл. 1) Вытирать, вытереть. Витри лаву. 2) Вытирать, вытереть, стирать, стереть. 3) — сірничка. Зажечь спичку. Нема в віщо витерти сірничка. — огню. Добыть огня треніемъ. Витер огню деревом об дерево. Рудч. Ск. II. 106.
Гарманування, -ня, с. Молотьба хлѣба лошадьми, запряженными въ катокъ или въ повозку съ тяжестью.
Збабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Обабиться. Коли дівці сходить на вінці, то збабів. Ном. № 8998.
Повиробляти, -ля́ю, -єш, гл. Выдѣлать, сдѣлать (во множествѣ).
Поперебігати, -гаємо, -єте, гл. Перебѣжать (о многихъ). Усі поперебігали на цей бік. Борз. у.
Попримазувати, -зую, -єш, гл. То-же, что и примазати, но во множествѣ. Попримазувала вже в обох хатах. Харьк.
Похвортунити, -нить, гл. безл. Повезти (кому), удаться.
П'яницюга, -ги, об. = п'янюга. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Сонько, -ка, м. 1) Ум. отъ сон. Ходить сонько по долині.... Ой ну, соньку, в колисоньку, заколиши дитиноньку. Мил. 35. 2) Соня, сонливецъ. Оставлю ж сих хропти соньків. Котл. Ен. V. 40.
Шаламатня, -ні, ж. Шумъ, суета. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.