Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

к
ка'
кабак
кабака
кабаковий
кабала
кабалик
кабалка
кабан
кабанник
кабановий
кабанувати
кабанча
кабанюга
кабанятина
кабанячий
кабарда
кабардинка
кабась!
кабаськати
кабат
кабатик
кабатина
кабатиня
кабатирка
кабатувати
кабатя
кабацький
кабачки
кабашний
кабашник
кабашниця
кабащина
кабелка 1
кабелка 2
кабза
кабзан
кабзувати
кабинет
кабинетний
кабиця
кабиш
кабіж
кабка
каблі
каблук
каблука
каблукуватий
каблуч
каблучка
кабурх!
кабутати
кабутка
кав!
кава
кавал
кавалер
кавалерія
кавалерочок
кавалерський
кавалець
кавалір
кавалірувати
кавалок
кавальцювати
кавальчик
кавдун
кавелок
каверза
каверзник
каверзниця
каверзувати
каверзякати
кавза
кавзувати
кавід
кавка
кавкати
кавкнути
кавний
кавонька
кавпіти
кавратити
кавратка
кавсікнути
кавтан
кавувати
кавук
кавуля
кавун
кавунець
кавуник
кавуниця
кавунка
кавунник
кавуновий
кавунчик
кавунячий
кавуняччя
кавурник
кавчати
кав'яр
кав'ярка
кав'ярник
кав'ярня
кагал
кагала
кагаловий
кагальний
каганець
каганцевий
каганчик
кагат
кагла
кагляний
каглянка
кадження
кади
кадивай
кадило
Бликати, -каю, -єш, гл. = блимати 1. Головешка ота довго буде бликати. Н. Вол. у. 2) = блимати 2. Так бликає на мене очима. О. 1862. V. 32. Чого ти своїми більмами так бликаєш? Канев. у.
Валюша, -ші, ж. Сукновальня. Стор. II. 116.
Гайстра, -три, ж. Астра, Aster chinensis L.
Довгоше́рстий, -а, -е. Длинношерстный.
Мо́мсатися, -саюся, -єшся, гл. Возиться, долго что-либо дѣлать. Чи довго, чи не довго з ногою тею момсалась вона. Грин. II. 167. Пішов у комору та й момсається там, — хто його зна що й робить так довго. Новомоск. у.
Отаманити, -ню, -ниш, гл. = отаманувати. Отаманити — не чарку в руці держати: треба в голові багато думок обертати.
Понащіплювати, -люю, -єш, гл. Привить (во множествѣ). Він, покійник, і яблук, і груш понащіплював. Богодух. у.
Потесати, -шу́, -шеш, гл. 1) Потесать нѣкоторое время. 2) Обтесать, вытесать (во множествѣ).
Тижньово нар. Недѣльно.
Шарлай, -лая, м. Раст. Centaurea margaritacea. Мнж. 194.
Нас спонсорують: