Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

к
ка'
кабак
кабака
кабаковий
кабала
кабалик
кабалка
кабан
кабанник
кабановий
кабанувати
кабанча
кабанюга
кабанятина
кабанячий
кабарда
кабардинка
кабась!
кабаськати
кабат
кабатик
кабатина
кабатиня
кабатирка
кабатувати
кабатя
кабацький
кабачки
кабашний
кабашник
кабашниця
кабащина
кабелка 1
кабелка 2
кабза
кабзан
кабзувати
кабинет
кабинетний
кабиця
кабиш
кабіж
кабка
каблі
каблук
каблука
каблукуватий
каблуч
каблучка
кабурх!
кабутати
кабутка
кав!
кава
кавал
кавалер
кавалерія
кавалерочок
кавалерський
кавалець
кавалір
кавалірувати
кавалок
кавальцювати
кавальчик
кавдун
кавелок
каверза
каверзник
каверзниця
каверзувати
каверзякати
кавза
кавзувати
кавід
кавка
кавкати
кавкнути
кавний
кавонька
кавпіти
кавратити
кавратка
кавсікнути
кавтан
кавувати
кавук
кавуля
кавун
кавунець
кавуник
кавуниця
кавунка
кавунник
кавуновий
кавунчик
кавунячий
кавуняччя
кавурник
кавчати
кав'яр
кав'ярка
кав'ярник
кав'ярня
кагал
кагала
кагаловий
кагальний
каганець
каганцевий
каганчик
кагат
кагла
кагляний
каглянка
кадження
кади
кадивай
кадило
Галузь, -зі, ж. = галуза.
Голотеча, -чі, ж. Въ выраженіи: на голотечі = голотіч. Желех.
Грома́да, -ди, ж. Общество равноправныхъ лицъ, міръ, собраніе, мірская сходка. Громада — великий чоловік. Ном. № 10736. Дай, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада б тебе слухала. Ном. № 13590. Добре речеш, тільки в громаду не беруть. Ном. № 6865. Не хотілось в снігу, в лісі, козацьку громаду з булавами, з бунчуками збірать на пораду. Шевч. 4. Слухайте ж, панове громадо! Шевч. 165. По селу люде громадою ходять та когось, мабуть, б'ють, бо дуже кричать. Рудч. Ск. І. 186. Турки село грабували, громадами людей гнали. Лукаш. 116. Ум. Грома́дка, грома́донька. Чуб. V. 110. Грома́дочка.
Кряжити, -жу, -жи́ш, гл. 1) Усердно работать, не разгибая спины. 2) Заботиться, радѣть. Лежень лежить, а над ним Бог кряжить. Ном. № 1682. Стара, було, так і кряжить за дітьми, щоб ніхто не зобідив. Канев. у. За ним кряжили, значить жаліли, що наче він справний, щоб не рощитать його. Верхнеднѣпр. у.
Підвесілок, -лку, м. Предсвадебный обрядъ въ субботу вечеромъ, на который собираются къ невѣстѣ дружки и родственники. ХС. VII. 427.
Поосушувати, -шую, -єш, гл. Осушить (во множествѣ).
Поприлагоджувати, -джую, -єш, гл. Приладить (во множествѣ).
Ріпа, -пи, ж. 1) Рѣпа. Ном. № 12393. зуби — як ріпа. Хорошіе бѣлые зубы. Ном. № 8576. 2) Картофель. Стрыйск. у. въ Галиціи. Вх. Пч. І. 13. Шух. І. 111. Ум. ріпка.
Трошка нар. Ум. отъ троха.
Улютувати, -тую, -єш, гл. Впаять.
Нас спонсорують: