Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

к
ка'
кабак
кабака
кабаковий
кабала
кабалик
кабалка
кабан
кабанник
кабановий
кабанувати
кабанча
кабанюга
кабанятина
кабанячий
кабарда
кабардинка
кабась!
кабаськати
кабат
кабатик
кабатина
кабатиня
кабатирка
кабатувати
кабатя
кабацький
кабачки
кабашний
кабашник
кабашниця
кабащина
кабелка 1
кабелка 2
кабза
кабзан
кабзувати
кабинет
кабинетний
кабиця
кабиш
кабіж
кабка
каблі
каблук
каблука
каблукуватий
каблуч
каблучка
кабурх!
кабутати
кабутка
кав!
кава
кавал
кавалер
кавалерія
кавалерочок
кавалерський
кавалець
кавалір
кавалірувати
кавалок
кавальцювати
кавальчик
кавдун
кавелок
каверза
каверзник
каверзниця
каверзувати
каверзякати
кавза
кавзувати
кавід
кавка
кавкати
кавкнути
кавний
кавонька
кавпіти
кавратити
кавратка
кавсікнути
кавтан
кавувати
кавук
кавуля
кавун
кавунець
кавуник
кавуниця
кавунка
кавунник
кавуновий
кавунчик
кавунячий
кавуняччя
кавурник
кавчати
кав'яр
кав'ярка
кав'ярник
кав'ярня
кагал
кагала
кагаловий
кагальний
каганець
каганцевий
каганчик
кагат
кагла
кагляний
каглянка
кадження
кади
кадивай
кадило
Басок, -ска, м. 1) Ум. отъ бас. очеретяний басок? Високий таранкуватий паламарь, насупившись, гув очеретяного баска. Мир. Пов. II. 60. 2) Басовая струна. Нижнее do (въ кобзѣ, торбанѣ). КС. 1892. IІІ. 383.
Бісовський, -а, -е. 1) Дьявольскій, бѣсовскій. Сила бісовська і та одступаєть. Чуб. І. 164. 2) Употребл. какъ эпитетъ бранный: бісовська мати, бісовська дочка. Як побачив я твою бісовську гагару, то вона мені здалась страшніш од самісенького чорта. Стор. II. 76.
Відлюбити, -блю, -биш, гл. Отбить у кого-либо милаго, милую. Уже ж моя дівчина да й одлюблена. Н. п.
Гаспед, -да и гаспид, -да, м. 1) Ядовитый змѣй, аспидъ. Гадюча в серці в вас отрута, отрута гаспеда лихого. К. Псал. 132. 2) Бранное: дьяволъ, бѣсъ. А ти гаспид проклятий! Ув. гаспедюка.
Дери́люд, -да, м. Обдиратель, грабитель. Рк. Левиц.
Збавля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зба́витися, -влюся, -вишся, гл. Уменьшаться, уменьшиться, убавляться, убавиться. Нещасливість світа — збавилося літа, прийшла зіма, то й хліба нема. Ном. № 10179.
Пирскати, -каю, -єш, гл. 1) Брызгать, разбрызгивать, разбрызгиваться. 2) Раскатываться. 3) Фыркать.
Помахнути, -ну́, -не́ш, гл. Махнуть. Устану я у п'ятницю, помотаю сю бідницю; сюди-туди помахнула, та нічого не вмотнула. Грин. III. 494.
Стискання, -ня, с. Сжатіе, сжиманіе, сдавливаніе, пожиманіе.
Телятників, -кова, -ве Принадлежащій теля́тникові.
Нас спонсорують: