Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козачий

Козачий, -а, -е. Казачій. Сонце гріє, вітер віє на степу козачім. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАЧИЙ"
Вечірок, -рка, вечірочок, -чка, м. Ум. отъ вечір.
Книпець, -пця, м. = ґнипець.
Ме́рхнути и мерхти, -хну, -неш, м. = меркти. Зорі мерхнуть. МВ. ІІ. 44.
Парка, -ки, ж. Ум. отъ пара.
Подобання, -ня, с. = уподоба. Ходив по ярмарку і до свого подобані коней не найшов. Гн. І. 189.
Проохкати, -каю, -єш, гл. Проохать. Як охнула звечора, та й усю ніч проохкала, думала, що й до світу не доживе. Харьк.
Сорокуля, -лі, ж. Гадюка. Сорокуля го уп'єлила. Вх. Зн. 73.
Таковий, -а, -е. Таковой, такой. Не прибрана, не готова — йди душа такова. Ном.
Удовецький, -а, -е. Принадлежащій вдовцу или вдовѣ. К. Бай. 78.
Шкарлубина, -ни, ж. = шкалубина. О. 1862. VIII. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗАЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.