Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козачий

Козачий, -а, -е. Казачій. Сонце гріє, вітер віє на степу козачім. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАЧИЙ"
Бе-Е!, меж. Подражаніе крику овцы, козы. Чуб. ІІІ. 84.
Гарчати, -чу, -чиш, гл. 1) Ворчать. Собака гарчить. Рудч. Ск. І. 18. Чия б гарчала, а твоя б мовчала. Ном. № 3481. 2) = гарикати.
Домови́к, -ка́, м. Домовой. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить. Ном. № 3142.
Затеса́ти. Cм. Заті́сувати.
Невблаганий, -а, -е. Неумолимый.
Обвинуватити Cм. обвинувачувати.
Опухати, -ха́ю, -єш, сов. в. опух(ну) ти, -хну, -неш, гл. Опухать, опухнуть. Поки багатий стухне, то вбогий опухне. Ном.
Породити, -джу́, -диш, гл. Родить. Породила та удівонька хорошого сина. Н. п.
Скіпець, -нця́, м. Ямка такой глубины, сколько захватить лопата. Мнж. 192. Ямка для обозначенія границы земли. Херс. у.
Торопа 2, -пи, об. Непроворный, неповоротливый. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗАЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.