Блудний, -а, -е. 1) Заблудшій, блудный. Блудна вівця. Вернися, дівко блудна, додому.
2) блудна дорога. Не та дорога, какой нужно. блудними дорогами пішов. Сбился съ пути (нравственно).
Гледіти, -джу, -диш, гл. = глядіти.
Криси, -сів, м. мн.
1) Края горшка, миски. Здавались йому крисами коло горшка, або коло миски.
2) Поля шляпы. В солом'яному брилі з широкими крисами.
3) = крила 7. Ум. кри́сочки. Взели шепочки по за крисочки.
Налюдни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заселить, наполнить народомъ.
Нами́кати I, -каю, -єш, гл. — мичо́к. Приготовить для пряденія мички (Cм.).
Подовжити, -жу, -жи́ш, гл. Удлинить.
Розмаювати, -юю, -єш, сов. в. розмаяти, -маю, -єш, гл. Развѣвать, развѣять. Повій, вітре, вгору, повій по розгону, розмай русу косу по червонім поясу, розмай по волосині, як жито по колосині. А я тую хмару рукавом розмаю.
Уробляти, -ляю, -єш, сов. в. уробити, -блю, -биш, гл. 1) Вдѣлывать, вдѣлать, вставлять, вставить. 2) Дѣлать, сдѣлать, нарабатывать, наработать. Во которий чоловік теє уробляє, повік той щастя собі має. Літом і мале піде, то вробить. Як ручки вроблять, так спина й зносить. Піду додому, мо що небудь до вечора вроблю. Рано вставши, багато вробиш. Пішов.... на поле подивиться, що вона вробила. 3) Дѣлать, сдѣлать, смастерить. А вробимо топірчики та з самої сталі. 4) Воздѣлывать, воздѣлать, обрабатывать, обработать. Тут які рівненькі ріллі, — не так, як у нас. — Е, бо лучче вроблено. 5) — у що. Запачкивать, запачкать, загадить во что. Ото як уробила рукав у сажу. 6) вробити волю. Исполнить желаніе. Мила волю уробила: главку йому поїскала.
Хатяний, хатєний, -а, -е. Относящійся къ хатѣ.
Шмалити, -лю, -лиш, гл. = смалити. Щетину із свині шмалили.