Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кружина
кружівка
кружілка
кружка
кружкома
кружляти
кружок
крук
крулевство
крулевщизна
крулівна
круль
крулювіти
крумкати
крумкач
крумчати
крупи
крупина
крупкий
крупний
крупник
крупнистий
крупняк
круподерник
круподерня
круп'янка
круп'яр
крутай
крутанина
крутарь
крутель
крутень
крутенький
крутенько
крутий
крутило
крутити
крутитися
крутиус
крутихвіст
крутіж
крутій
крутілка
крутіль
крутливець
крутливиця
крутнути
крутня
круто
крутоберегий
крутобережжя
крутобережисто
крутобережний
крутобережно
крутобокий
крутовежа
крутовина
крутоголов
крутоголовчики
крутогорий
крутопіп
круторогий
крутоярий
круть
крутько
круховий
круць
круча
кручак
кручанка
кручати
кручений
крученик
кручечок
кручий
кручінка
кручія
кручкодер
кручок
круш
крушина
крушити
крушитися
крушний
крьо-не!
крюк
крюкання
крюкати
крючок
крявчати
кряж
кряжити
кряжувати
кряк
кряка
крякати
крянути
крятатися
кряч
кряча
крячастий
крячина
крячистий
крячитися
крячка
крячок
ксі!
ксьондз
ку!
ку I
куб
кубай
кубан
кубанка
кубара
кубаток
кубаття
кубах
кубашок
кубеба
Барлій, -лія, м. Раст. = барлян = біждерев. Вх. Пч. I. 8.
Виникнути Cм. виникати.
Кріваво нар. Кроваво. Кріваво за велику здобич бились К. ЦН. 167.
Наздрі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Замѣтить, усмотрѣть. 2) Заглянуть. Не можна і в хату наздріти.
Необзир нар. Безъ оглядки. Давай на Буджаки необзир утікати. К. Дз. 15. А чортяка з-за ліси: кух-ких-кух! Баба необзир додому! Г. Барв. 195.
Потаскати, -ка́ю, -єш, гл. Потащить. Вона і потаскала його. Мнж. 30. Із бою потаскали в стан. Котл. Ен.
Рівнісінький, -а, -е. Совершенно гладкій,, с. прямой, с. равный.
Телятник, -ка, м. 1) Пастухъ, пасущій телятъ. 2) Хлѣвъ для телятъ. Шух. І. 185. Ум. телятничок.
Урити, -ся. Cм. уривати, -ся.
Цундра, -ри, ж. Лохмотье. Фр. (Желех.). Вх. Лем. 481.
Нас спонсорують: