Валкувати, -ку́ю, -єш, гл. Скатывать въ валъ (сѣно).
Дворо́вий, -а, -е. Дворовый. Ой у саду вишня, у саду черешня — не любіте, дівчаточка, дворового лежня.
Дяконі́внин, -на, -не. Принадлежащій дочери діакона.
Зака́з, -зу, м. 1) Приказъ, распоряженіе. А тут уже й заказ єсть: бігають по селах осаули на конях і всі громади, чоловіків, жінок, дітей виганяють, щоб на ранок у Василівщині стали привітать круля. Н. 59. 2) Запрещеніе. Вийшов з палати заказ, щоб не рубали лісу. Прилуц. у.
Намени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Наименовать. Син батькові не «тату», чи як инако, сказав, а менням наменив.
Несміливість, несмілість, -ости, ж. Несмѣлость. Казав Василь, задихаючись од несмілости.
Обполіскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. обполоскатися, -щуся, -щешся, гл. Обмываться, омыться слегка. У воду вскочив, обполоскавсь, убравсь.
Пересмикати, -чу, -чеш, гл. Передергать. Я шавлію пересію, руту пересмішу.
Укріп, укропу, м. = окріп. Чи бачив хто з чорта м'ясо? Чорта в укріп, а чорт утік. 2) Раст. укропъ, Anethum graveolens. Не росиш, укропе, не рости, укропе, та вище, городу, та вище городу. Ум. укріпець.
Фудулія, -лії, ж.
1) Надменность, гордость, высокомѣріе. Слухайте тільки, як з мене фудулію вигнали.
2) Надменный, гордый человѣкъ.
