Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

красота
красотворний
красотка
красочка
красти
крастися
красування
красувати
красуватися
красулька
красуля
красунок
красуня
красуха
крась
красюк
красючка
крата
крашанка
крашеник
крашениці
крашеняк
кращати
краще
кращий
кращіти
кращішати
кращіший
краяння
краяти
краятися
кревавий
кревний
кревність
кревно
креденець
крежити
крейда
крейдяний
крейдянка
креймах
крекотень
кректати
креля
кремезливий
кремезний
кременина
кременистий
кремениця
кремізний
кремінець
кремінний
креміння
кремінчик
кремінь
кремпілець
кремпіль
кремсати
крем'ях
креніль
креп
крепак
крепацтво
крепацький
крепачка
крепити
креплики
кресак
кресало
кресання
кресаночка
кресаня
кресати
кресатися
кресиво
креснути 1
креснути 2
кресь!
крет
кретівка
кречет
кречний
кривак
криванжа
кривда
кривдити
кривдиця
кривдний
кривдно
кривдонька
кривдочка
кривдуватися
кривенький
кривесенький
кривий
кривина
кривити
кривитися
кривісінький
криво
кривобедрий
кривобедро
кривобокий
кривовірний
кривов'язий
кривоголовий
криводушний
кривоклубий
кривомовий
кривоніг
кривоніс
кривоногий
кривоокий
кривопикий
кривоплекий
кривоприсяга
кривоприсяжний
кривоприсяжство
кривоп'ятий
криворотий
Бавуняний, -а, -е. = Бавовняний. Шейк.
Гоя меж. = Гей, ой. Гоя, гоя, всяка дівка моя! Чуб. І. 80. Гоя, гоя, гоя! що зо мною, що я? Шевч. 281.
Кращати, -щаю, -єш, гл. 1) Дѣлаться болѣе красивымъ, хорошѣть. 2) Улучшаться.
Ліни́вство, -ва, с. Лѣность, лѣнь. Допікали його за недбалість, за лінивство. Левиц. І. 425. Прогнала жінка його за лінивство. Г. Барв. 500.
Опеньгати, -гаю, -єш, гл. Шутливо: женить, выдать замужъ. Кролев. у. Треба його ув-осени опеньгати. Харьк. г.
Сатанюка, -ки, м. Ув. отъ сатана.
Схилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. схили́тися, -люся, -лишся, гл. 1) Склоняться. склониться, наклоняться, наклониться. Зацвіла твоя червона калина, схилилися калинові віти. Мет. 271. Ісус же, схилившись додолу, писав пальцем. Єв. І. VIII. 6. 2) Склоняться, склониться другъ къ другу. Ісхиляються в дуброві верхи із верхами. Е. Досв. 99. 3) Склоняться, склониться, соглашаться, согласиться. На те схилялись люде, щоб паняти землеміра поміряти землю. Волч. у.
Трунок, -нку, м. 1) Спиртный напитокъ. Не жалуйте, діти, трунку дорогого, із двора не випускайте тверезим нікого. К. Досв. 22. 2) Желудокъ. ЕЗ. V. 25. Нездорово на трунок. Харьк. г. Чи я ззів чого такого недоброго, чи води холодної напивсь: щось на трунку погано. Випить чарку, то вино добре на трунок. Черк. у. Горілку добру у трунку чуть. Черк. у. Ум. труночок.
Урізатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Врѣзаться. Так і вріжеться у саму гущину. Стор. 2) Обрѣзаться. Скинь шаблю, а то уріжешся. Грин. І. 158.
Усобитися, -блюся, -бишся, гл. Производить усобицу, раздоръ. Всобитись, не хочу з козаками. К. Бай. 142.
Нас спонсорують: