Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

красота
красотворний
красотка
красочка
красти
крастися
красування
красувати
красуватися
красулька
красуля
красунок
красуня
красуха
крась
красюк
красючка
крата
крашанка
крашеник
крашениці
крашеняк
кращати
краще
кращий
кращіти
кращішати
кращіший
краяння
краяти
краятися
кревавий
кревний
кревність
кревно
креденець
крежити
крейда
крейдяний
крейдянка
креймах
крекотень
кректати
креля
кремезливий
кремезний
кременина
кременистий
кремениця
кремізний
кремінець
кремінний
креміння
кремінчик
кремінь
кремпілець
кремпіль
кремсати
крем'ях
креніль
креп
крепак
крепацтво
крепацький
крепачка
крепити
креплики
кресак
кресало
кресання
кресаночка
кресаня
кресати
кресатися
кресиво
креснути 1
креснути 2
кресь!
крет
кретівка
кречет
кречний
кривак
криванжа
кривда
кривдити
кривдиця
кривдний
кривдно
кривдонька
кривдочка
кривдуватися
кривенький
кривесенький
кривий
кривина
кривити
кривитися
кривісінький
криво
кривобедрий
кривобедро
кривобокий
кривовірний
кривов'язий
кривоголовий
криводушний
кривоклубий
кривомовий
кривоніг
кривоніс
кривоногий
кривоокий
кривопикий
кривоплекий
кривоприсяга
кривоприсяжний
кривоприсяжство
кривоп'ятий
криворотий
Бергамота, -ти, ж. Родъ грушъ: бергамотъ.
Бридій, -дія, м. = брид 2. Та я за цим бридієм усі (пісні) позабувала. О. 1862. VI. 31.
Відци нар. = відси.
Гирявий, -а, -е. 1) Низко остриженный. У його стільки землі, як у гирявого чуприни. Лебед. у. Бранное слово. Брешеш, гирявий. Лебед. у. 2) Испорченный, плохой. Таке вже гиряве моє щастя. Н. Вол. у. гирявий горщик — съ отбитымъ верхнимъ ободкомъ. Мнж. 171. кутя хирява бываетъ тогда на сочельникъ, когда вечеря безъ рыбнаго блюда. Сим. 150.
Лошиня́, -ня́ти, с. = лоша. Н. Вол. у.
Оплутувати, -тую, -єш, сов. в. оплутати, -таю, -єш, гл. = обплутувати, обплутати.
Поспів, -ву, м. 1) Пѣніе, напѣвъ. 2) Заключеніе, эпилогъ (поэтическаго произведенія). Поспів до думи. К. Дз. 149.
Потравка, -ки, ж. Родъ кушанья изъ мелкихъ кусковъ мяса, иногда съ примѣсью кусочковъ колбасы. МУЕ. І. 106. Що потравка, то поправка. Ном. № 11537.
Рація, -ції, ж. 1) Основаніе, причини, поводъ. Чи не мав но цей чоловік рації? О. 1862. VI. 96. І чи не мала ж вона рації написати до його після щирої розмови з ним? Левиц. І. 1. 303. 2) Привѣтственная рѣчь, поздравленіе. Посла к латину приступились, три рази низько поклонились, а старший рацію сказав. Котл. Ен. IV. 27.
Спудей, -дея, м. Ученикъ бурсы, духовнаго учебнаго заведенія (въ старину). Бачте, як наші бурсаки-спудеї біжать за ворота? К. ЧР. 84. Я ще спудеїв трохи попошколю. К. ПС. 84.
Нас спонсорують: