Будівля Ii, -ля, с. Строеніе, постройка. Любо оком глянуть на сю церкву! Здалека здається, що вона на воздусі стоїть — так вище хотів, і будівля якесь легесеньке.
Валькир, -ру, м. = алькир.
Густоволо́сий, -а, -е. Съ густыми волосами.
Дужчати, -чаю, -єш, гл.
1) Дѣлаться сильнѣе.
2) Выздоравливать, оправляться.
Забавля́тися, -ля́юся, -єшся, с. в. заба́витися, -влюся, -вишся, гл. 1) Забавляться, забавиться, развлекаться, развлечься. Прийде нічка осінняя, — ні з ким забавлятись. 2) Замедляться, замедлиться, задерживаться, задержаться, замедлить. Прощай, милий мій синочку, да не забавляйся, за чотирі неділоньки додому вертайся. Пусти, мати, погуляти, я не забавлюся, — тільки хлопців потуманю і назад вернуся. Воно ще не світа, але день не забавиться.
Запри́ндитися, -джуся, -дишся, гл. Заприхотничать.
Моро́чний, -а, -е. 1) Темный, мрачный. 2) = морочливий.
Нали́сник, -ка, м. 1) Блинчикъ. Божі онучі розводяться на молоці — нестемнісінько, як налисники московські. 2) да́ти нали́сника. Въ переносномъ смыслѣ: ударить (по лысинѣ, головѣ?). Не йди, бідо, по мисках! а б'ють біду по висках! Пішла біда до мисника, і там дано налисника; пішла біда до груби, — і там дано у груди и т. д.
Пересмалювати, -люю, -єш, сов. в. пересмалити, -лю́, -лиш, гл. Слишкомъ сильно опаливать, опалить.
Тіпати, -паю, -єш, гл.
1) Дергать, трясти. Тіпати за бороду.
2) Съ измѣн. удареніемъ: тіпати. Трепать коноплю, ленъ.
3) О лихорадкѣ: трясти. Щодня двома й трома нападами тіпає його пропасниця.
4) Колотить, бить. Чи добре таки, чи погано мене тіпали, кажу ж, не пам'ятаю; знаю тільки, що я прокинувся в погребі, налигачем скручений.