Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кокіль

Кокіль, -ко́лю, м. = кукіль. Не вродила мні пшениця, но кокіль і метлиця. Чуб. V. 168. Ходила дівочка по полю, звила собі віночок з коколю. Мет. 138.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОКІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОКІЛЬ"
Бичка, -ки, ж. = багнітка. Вх. Пч. II. 37.
Задернува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Заложить дерномъ. Вони викопали яму, насипали грошей, поклали того, що обібравсь грошей стерегти, та й знов засипали й задернували. Канев. у.
Каландєк, -ка, м. = полукіпок. Вх. Зн. 23.
Накупа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. накупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Накупать, накупить. Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля. Ном. № 1661.
Напропуд нар. Напроломъ, напрямикъ. Мнж. 186.
Понагляти, -ля́ю, -єш, гл. Торопить. Гол. III. 503.
Порхавка, -ки, ж. 1) Bufo, жаба. Вх. Пч. II. 16. 2) Раст. Licoperdon bovista. ЗЮЗО. І. 127.
Продерти, -ся. Cм. продирати, -ся.
Рамак, -ка, м. = рубель 2. Вх. Лем. 459.
Сотенство, -ва, с. Званіе сотника. Од отця до сина так сотенство і переходило. Кв. II. 52.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОКІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.