Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козлячий

Козлячий, -а, -е. Козлиный. Хиба ж їм я те м'ясиво, або ж п'ю крівцю козлячу. К. Псалт. 118.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗЛЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗЛЯЧИЙ"
Вйо! меж. Крикъ на лошадей: но! Вх. Лем. 398.
Гризани́на, -ни, ж. Ссора, перебранка. Брати, як посварилися, то й досі іще між їми гризанина.
Дойма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. дойня́ти, дойму́, -ме́ш, гл. = діймати.
Жо́вклий, -а, -е. Пожелтѣвшій.
Здорова́нь, -ня́, м. Здоровякъ. Тоді роблю, як здоров'я змагає, а ви сучої віри здоровані. Васильк. у.
Мідяни́ця, -ці, ж. = мідянка 2.
Пікинерувати, -ру́ю, -єш, гл. Служить въ пикинерахъ.
Повиломлювати, -люю, -єш, гл. Выломать (во множествѣ).
Рукодаїни, -їн, ж. мн. = заручини. Чуб. IV. 65.
Тульпан, -на, м. Тюльпанъ, Tulipa. Китицями висіли пуп'янки тульпанів. Левиц. І. 427.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗЛЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.