Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козирь

Козирь, -ря, м. 1) Козырь. До всякої масти козирь. Ном. № 13551. 2) Картузъ (головной уборъ). Паробічка в жупанині, на голові козір. О. 1861. VIII. 19. З) Желѣзная лопата. Терск. обл. Пятигорск. окр. 4) Бойкій, бравый человѣкъ. Вже козирь-дівка — не вам рівня. Шевч. 310. 5) козирем стояти, дивитися. Стоять въ вызывающей позѣ, имѣть вызывающій, задорный видъ. А то ж як? кажуть, стоячи козирем, міщане. К. ЧР. 72. Ум. козирьо́к.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗИРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗИРЬ"
Бігунки, -ків, м. мн. 1) Бѣговыя дрожки. 2) ? Чуб. VII. 396.
Витонути, -ну, -неш, гл. Выступить изъ воды. Я посадив на низу дині, вони й зійшли були добре, а дощі заливні пішли, вода й залила їх, — то поки витоне з-під води, паростки й погинуть. Волч. у. (Лобод.). Cм. витавати.
Гидомир, -ра, м. Гадкій, отвратительный человѣкъ. Та й вибрала ж якого гидомира! Лесь поганішого й на світі не було. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Знехтування, -ня, с. 1) Небреженіе; порча отъ небрежнаго обращенія. 2) Пренебрежете.
Огидність, -ности, ж. Мерзость, гнусность.
Осміляти, -ля́ю, -єш, сов. в. осмі́лити, -лю, -лиш, гл. Ободрять, ободрить, внушать, внушить мужество, смѣлость.
Прецінь нар. Между тѣмъ, однако.
Скрегіт, готу, м. 1) Скрежетъ. 2) Стрекотаніе.
Стойний, -а, -е.. Cм. стійний.
Сукрасити, -шу, -сиш, гл. Разукрасить. Ой у лузі калинонька ввесь луг сукрасила. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗИРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.