Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котик
котина
котити
котитися
котичок
котище
котіль
котко
котляр
котляренко
котлярівна
котма
котовий
котовка
коток
котолуп
котолупня
котора
которгати
которий
котрий
котрийсь
котуляти
котуна
котусь
котюга
котючий
котючка
котя
котях
котячий
кофа
кох
кохан
коханенький
коханець
коханий
коханка
кохання
коханок
коханочка
коханочок
кохастий
кохати
кохатися
кохітник
кохля
коцабки зробити
коцарка
коцарювати
коцур
коцурник
коць
коцький
коцюба
коцюбитися
коцюрба
коцюрга
коч
кочало
кочать
кочевний
кочедижник
кочерга
кочереґа
кочережка
кочережник
кочержильно
кочет
кочовище
кочубей
кочування
кочувати
кочуватися
кош
кошалка
кошаниця
кошар
кошара
кошарик
кошарище
кошарчина
кошатина
кошачки
кошва
кошелик
кошелина
кошениця
кошеня
кошечий
кошечник
кошик
кошикарство
кошикарський
кошикарь
кошиці
кошівка
кошівниця
кошіий
кошіння
кошлання
кошлати
кошлатий
кошлатити
кошлатіти
кошниця
кошовий
кошт
коштовий
коштовитий
коштовний
коштовність
коштовно
коштовня
коштувати
кошуленька
кошуля
кошур
кощавий
кощок
Вибухатися, -хаюся, -єшся, гл. Сильно вырости. Дивись, яка вибутилась: уже й батька переросла. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Гардибурка, -ки, ж. = картопля. Solanum tuberosum. Вх. Пч. ІІ. 36.
Знаменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Прикладываться ко кресту и др. священнымъ предметамъ.
Каки Дѣтск. Говорять дѣти, когда хотять испражняться.
Мора́ль, -лі, ж. Нравственность. Левиц. Пов. 72. Про мораль багацько по книжках читали. О. 1861. XI. 101.
Навершня́к, -ка́, м. Верхняя крышка у маслобойной кадки. Вх. Зн. 35.
Нам'яшку́рити, -рю, -риш, гл. Намять, надрать. Нам'яшкурити чуба. Мене перестріла да за ухо, да так добре нам'яшкурила. Г. Барв. 47.
Писати, -шу́, -шеш, гл. 1) Писать. Дрібні листи пишеш. Чуб. V. 49. 2) Писать (литературное произведете). Так, видно, думав і Квітка, пишучи дальшу повість: «Конотопська відьма». К. Гр. Кв. XXXIV. 3) Записывать кому что по духовному завѣщанію, оставлять по духовному завѣщанію. Сусідам пишу грубі коралі. Грин. III. 285. 4) Разрисовывать. Шух. І. 263. Там писанки пишуть, крашанки красять. О. 1861. X. 50. 5) Украшать орнаментами (при помощи рѣзьбы, вышиванья и пр.). Шух. І. 315, 252. 6)рядки. Маркеромъ проводить борозды (на плантаціяхъ). Як пописав рядки, тоді й сіє. Нѣжин. у.
Поденок, -нка, м. 1) Потолокъ въ конюшнѣ. Вх. Лем. 451. 2) мн. поде́нки. Подонки, остатки. Капусти тільки поденки зосталися в діжці. Лебед. у.
Провинитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. = провинити. Скажи, в чому тобі я провинився? К. Іов.
Нас спонсорують: