Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котик
котина
котити
котитися
котичок
котище
котіль
котко
котляр
котляренко
котлярівна
котма
котовий
котовка
коток
котолуп
котолупня
котора
которгати
которий
котрий
котрийсь
котуляти
котуна
котусь
котюга
котючий
котючка
котя
котях
котячий
кофа
кох
кохан
коханенький
коханець
коханий
коханка
кохання
коханок
коханочка
коханочок
кохастий
кохати
кохатися
кохітник
кохля
коцабки зробити
коцарка
коцарювати
коцур
коцурник
коць
коцький
коцюба
коцюбитися
коцюрба
коцюрга
коч
кочало
кочать
кочевний
кочедижник
кочерга
кочереґа
кочережка
кочережник
кочержильно
кочет
кочовище
кочубей
кочування
кочувати
кочуватися
кош
кошалка
кошаниця
кошар
кошара
кошарик
кошарище
кошарчина
кошатина
кошачки
кошва
кошелик
кошелина
кошениця
кошеня
кошечий
кошечник
кошик
кошикарство
кошикарський
кошикарь
кошиці
кошівка
кошівниця
кошіий
кошіння
кошлання
кошлати
кошлатий
кошлатити
кошлатіти
кошниця
кошовий
кошт
коштовий
коштовитий
коштовний
коштовність
коштовно
коштовня
коштувати
кошуленька
кошуля
кошур
кощавий
кощок
Ба́рза. Черный козелъ, черная овца, но грудь у которой бѣлая. О. 1862. V. Кух. 36.
Веснянка, -ки, ж. 1) Весенняя пѣсня. веснянки поются исключительно ранней весной и исключительно молодежью. 2) Весенняя нимфа. Весняночка-паняночка десь у садочку шиє сорочку. Мет. 300. 3) мн. Веснушки. Ластівко, ластівко! на тобі веснянки, дай мені білянки. Ном. № 266.
Відтавати, -таю, -єш, сов. в. відтанути, -ну, -неш, гл. Оттаивать, оттаять.
Друзя́ка, -ки, м. Другъ, пріятель, услужливый. Що, як би таких друзяк приплыло хоч дві чайки до Кермана, як я пропадав там у неволі? К. ЧР. 7. Є ви товариші, друзяки? Собаки, а не товариші. Мир. ХРВ. 276 Парень молодий, друзяка, роботящий, смирний, не п'ющий і вже ні з ким не залається. Кв. І. 167.
Завзя́тий, -а, -е. Стойкій въ преслѣдованіи своей цѣли, упорный, неуступчивый; ожесточенный, неукротимый, злобный. Завзяте як перець, покіль не вийде на герець. Наш отаман Гамалія, отаман завзятий. Шевч. 60.
Майсте́рство, -ва, с. Мастерство. Нова мурована церква, простого майстерства. Стор. II. 152.
Просушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. просуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Просушиваться, просушиться. Ой хоть замочуся, в роду просушуся. Чуб. V. 460.
Розумець II, -мцю, м. Ум. отъ розум.
Фарбовесельчатий, -а, -е. Радужный, цвѣтовъ радуги. Ветрѣчено у Кулиша: Такі то помисли одрадні і сумнії літали над самітньою душею фарбовесельчаті, мов хмари дощовії, що й сяють, і грімлять по над землею. К. МХ. 33.
Чічкатий, -а, -е. 1) Цвѣтистый. Шух. І. 20. 2) Вышитый цвѣтными нитками. Чічкаті вишиваня. Шух. І. 245.
Нас спонсорують: