Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котик
котина
котити
котитися
котичок
котище
котіль
котко
котляр
котляренко
котлярівна
котма
котовий
котовка
коток
котолуп
котолупня
котора
которгати
которий
котрий
котрийсь
котуляти
котуна
котусь
котюга
котючий
котючка
котя
котях
котячий
кофа
кох
кохан
коханенький
коханець
коханий
коханка
кохання
коханок
коханочка
коханочок
кохастий
кохати
кохатися
кохітник
кохля
коцабки зробити
коцарка
коцарювати
коцур
коцурник
коць
коцький
коцюба
коцюбитися
коцюрба
коцюрга
коч
кочало
кочать
кочевний
кочедижник
кочерга
кочереґа
кочережка
кочережник
кочержильно
кочет
кочовище
кочубей
кочування
кочувати
кочуватися
кош
кошалка
кошаниця
кошар
кошара
кошарик
кошарище
кошарчина
кошатина
кошачки
кошва
кошелик
кошелина
кошениця
кошеня
кошечий
кошечник
кошик
кошикарство
кошикарський
кошикарь
кошиці
кошівка
кошівниця
кошіий
кошіння
кошлання
кошлати
кошлатий
кошлатити
кошлатіти
кошниця
кошовий
кошт
коштовий
коштовитий
коштовний
коштовність
коштовно
коштовня
коштувати
кошуленька
кошуля
кошур
кощавий
кощок
Ґанджули. Піти на ґанджули. Пойти на заработки. Лохв. у.
Замаю́сити, -ю́шу, -сиш, гл. Зажилить, присвоить. Еге, то це ти хочеш замаюсити мій ніж. Харьк. у. Слов. Д. Эварн. Cм. заміюсити.
Здича́віти, -вію, -єш, гл. = здичіти. Кота як завезти в ліс, то він зовсім здичавіє і не приступайсь до його. Волын. г. Здичавів хлопець. Св. Л. 158.
Зсуватися, -ва́юся, -єшся, гл. = зсовуватися.
Калічений, -а, -е. Искалѣченный... Підняв руки калічені до святого Бога. Шевч. 529.
Мужи́цький, -а, -е. 1) Крестьянскій, мужичій. Бувало дають ляхам одежу мужицьку. Драг. В їх усе по панській, любе й миле, а в нас усе по мужицькому. МВ. І. 26. 2) Мужескій, мужній. Очищаєш ти, водо явленая, нарожденого од позору: надуманого, нагаданого, встрічного, водяного, вітряного, жіноцького, мужицького, парубоцького, дівоцького. Чуб. І. 132.
Ноша, -ші, ж. Платье. Одежда. Вх. Зн. 42. Шух. І. 120.
Поспіль нар. 1) Подрядъ; непрерывно. У мене було семеро дочок поспіль. Славяносерб. у. Поспіль два роки. Н. Вол. у. Дощі поспіль ідуть. Було мене Отченашу вчить, Богородиці, так було поспіль і прокажу, не мину й слова. Г. Барв. 356. 2) Вмѣстѣ, вообще. Бувай же здоров, пане господарю! з своєю милою господинкою, зо всею поспіль челядочкою. Гол. IV. 29.
Розрахуватися, -ху́юся, -єшся, гл. 1) Разсчитаться. 2) Разсудить, обдумать.
Фляшча, -чати, с. = фляшечка. Гн. II. 39.
Нас спонсорують: