Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карлючкуватий
кармазин
кармазинка
кармазинник
кармазиновий
кармак
кармалюк
карман
кармаш
карнавка
карнавочний
карниз
карний
карність
карно
карноухий
карноушка
карок
каронька
кароокий
карпітка
карпульці
карсет
карта
картати
картатий
картацький
картина
картинуватий
картівник
картівництво
картівниця
картка
картник
картниця
картопелина
картопелька
картоплина
картоплиця
картоплище
картопління
картопля
картопляк
картопляний
картопляник
картоха
картохля
карточка
карточний
картошка
картувати
картуз
картузний
картузовий
карувати
карук
карунка
карупір
карус
каруца
карчило
карюк
карюковий
карючений
карючити
каса
касарня
касір
каскет
касп'яга
кастрат
касувати
кас'янів рік
кат
катакомби
катанка
катаржний
катати
кататися
катедра
кателик
кателиків
кателицкий
кателицтво
кателичий
кателичка
катервак
катерга
катержний
катеринка
катеринщик
катеришциця
катерка
катехизис
катир
катиха
катів
катівка
катівня
катівський
катлама
катований
католик
католиків
католицтво
католицький
католичка
каторга
каторжний
каторжник
катрага
катран
катрановий
катраночка
катрига
катряга
катування
катувати
катуватися
катун
Гетьманщина, -ни, ж. 1) Украйна подъ властью гетмана. То пан Хмельницький добре учинив: Полщу засмутив, Волощину побідив, Гетьманщину звеселив. АД. II. 104. 2) = гетьманство 1. Ой тоді вже ви нас побачите ой у сій хатині, як вернеться гетьманщина в нашій Україні. Грин. ІІІ. 601.
Да́ром нар. 1) Даромъ, безвозмездно. Всім дівочкам роспродає, Галочці даром дає. Мет. 302. Поймайте мені перловий вінок, я вам, молода, даром, не схочу: первому рибалочці — перловий вінок, другому рибалочці — щирозлотий перстень. Чуб. ІІІ. 305. Ті вже повмірали, що даром давали, давно їх нема. Ном. 4626. 2) Напрасно, попусту; безъ пользы. Вже не даром Левко каже. Кв. II. 249. Нехай таки я не даром житиму на світі. Кв. І. 158. Се щось не даром. Это что то не спроста. 3) Да́ром що = Дарма́ що. Ном. № 405.
За́йчик, -ка, м. 1) Ум. отъ зає́ць. Зайчик-лапанчик. Рудч. Ск. II. 1. Зайчик-побігайчик. Рудч. Ск. II. 2. 2) Часть снаряда для пряденія шерсти, состоящая изъ двухъ вертикальныхъ параллельныхъ столбиковъ, прикрѣпленныхъ къ постаменту изъ доски. Каждый столбикъ имѣетъ кожаную петлю, въ которую вкладывается прядильное веретено. Вас. 153. 3) Движущіяся солнечныя пятна, отблескъ отъ воды, зеркала, движущійся по стѣнѣ и пр. Сонце ускоче у вікно, забігає зайчиками по стінах, по долівці. Мир. Пов. II. 120. 4) Родъ дѣтской игры. Ив. 72. 5) Раст. Lepidium ruderale L. ЗЮЗО. І. 126.
Менши́ти, -шу, -ши́ш, гл. Уменьшать.
Підступ, -пу, м. Хитрость, коварство. Єв. Мр. VII. 32. Кого силою грабують, з кого підступом здирають. К. Псал. 59.
Полоття, -тя́, с. Полотье. Черк. у. Г. Барв. 146. Роспочинається полоття. Левиц. І. 24.
Порозм'якати, -каємо, -єте, гл. Размякнуть (во множествѣ).
Прилизуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. прилизатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Прилизываться, прилизаться языкомъ. 2) Гладко причесываться, причесаться. Схопиться раненько, зараз миється, прилизується до дзеркальця. Левиц. І. 277.
Уважний, -а, -е. Внимательный.
Хасатися, -саюся, -єшся, гл. Сторониться, чуждаться. Чого ти мене хасаєшся, неначе чорт херувимського ладану. Канев. у.
Нас спонсорують: