Варівкий, -а, -е. 1) Нерѣшительный.
2) Опасный, требующій осторожности, осмотрительный; сопряженный съ рискомъ. Робота коло машини варівка, —роби і бійся.
Вигноїти Cм. вигноювати.
Відомість, -мости, ж.
1) Свѣдѣніе, знаніе.
2) Извѣстіе. В салдати тя віддам. — відомости ся сподію. Cм. відом.
Відпитувати, -тую, -єш, сов. в. відпитати, -таю, -єш, гл. Путемъ разспросовъ находить, найти, узнавать, узнать. Повіз Лейба горщик масла в місто продавати та й пішов собі на ринок купця відпитати.
Молоди́чий, -а, -е. Женскій, замужней женщины. Гірке молодиче життя за ледачим чоловіком та за старою свекрушиною головою.
Муля́рство, -ва, с. Ремесло каменщика.
Попід пред.
1) Подъ. Попід темним гаєм. Попід очі смуги.
2) Вдоль чего. Ото пішов наш шлях попід ліс. Пішов любко попід ниви, попід левадочку. Ой не видко його стану, лише головочку.
Прицяпати, -паю, -єш, гл. Примочить, побрызгать.
Ташуватися, -шуюся, -єшся, гл. Располагаться, раскладываться. І зараз стали роскладатись, копати, строїть, ташуватись.
Шапарувати, -ру́ю, -єш, гл. Исполнять обязанности ключника, эконома.