Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козак

Козак, -ка, м. 1) Казакъ, воинъ, рыцарь. Висипали козаченьки з високої гори: попереду козак Хмельницький на воронім коні. АД. II. 107. То велю я вам междо собою козака на гетьманство обірати, буде междо вами гетьманувати, вам козацькі порядки давати. АД. II. 120. О милий Боже України, не дай пропасти на чужині в неволі вольним козакам! Шевч. 58. 2) Какъ идеалъ рыцаря, прекраснаго въ нравственномъ и физическомъ смыслѣ, слово козак прилагается въ народной поэзіи ко всякому молодому человѣку. Ой ти, козаче, ти хрещатий барвінку! Мет. 87. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Мет. 79. 3)чорноморський. Казакъ Кубанскаго казачьяго войска 4) Членъ вольнаго сословія казаковъ въ Черниговск. и Полтавск. губ. МВ. 5) Танецъ. Парубки... розганяли дівчат як полохливих лебедів і починали козака. Левиц. І. 15. 6) Названіе красиваго, но хитраго вола. КС. 1898. VII. 46. Ум. козаченько, козачок, козуря. Зібрав Тарас козаченьків поради, прохати. Шевч. Буде тобі, моя доню, лихая година, що ти того козаченька щиро полюбила. Мет. 72. Козаченьку-барвіночку! Мет. 8. Ув. козарлюга, козачище. Васюринський козарлюга все п'є та гуляє. ЗОЮР. І. 322. Козарлюга дуже ручий, жвавий. Мкр. Н. 30. Славного війська козачище. Н. п. Первий запорожець був здоровенний козарлюга. К. ЧР.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАК"
Білотарчик, -ка, м.? Герой пѣсни, поющейся въ игрѣ того же имени. Біло, білотарчику, поплинь, поплинь по Дунайчику и т. д. Гол. IV. 156. У Чуб. игра съ той же пѣсней называется володарь. Чуб. ІІІ. 39.
Ж сз. Употребляется послѣ предыдущей гласной. Горе ж мені, горе, нещасная доле! Чуб. V. 1.
Затумані́ти, -ні́ю, -єш, гл. Затуманиться, омрачиться. Зроду бравий запорожець ні сльозинки не пролив, а тепер стоїть понурий, вид його затуманіє. Щог. Сл. 29.
Зашипоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. = зашипіти. Зашипотять мов гадюки. Кв.
Обплітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. обплестися, -туся, -тешся, гл. 1) Оплетаться, оплесться, обвиться. 2) Огораживаться, огородиться. (Максим) обплівся височезною густою лісою з острішком. Мир. ХРВ. 168.
Перемірати, -раю, -єш, гл. Умирать. Хто перебірає, той голодом перемірив. Ном. № 12165.
Розмугикатися, -каюся, -єшся, гл. Напѣвать подъ носъ пѣсню.
Світлиця, -ці, ж. Въ малорусскихъ хатахъ чистая комната безъ кухонной печи: вообще комната. Чуб. VII. 382. Kolb. I. 61. Вас. 195. Поставлю я світлицю на високій горі. Грин. ІІІ. 10. Дожидайся мене, серденятко моє, гей та до себе в гості, як виросте в тебе у світлиці трава на помості. Мет. 23. Ум. світли́ночка, світличка, світличенька, світлонька, світлочка. Чуб. V. 939. ІІІ. 315, 391, Грин. III. 261. Та й сів сокіл на віконечку, та поглядає у світлиночку. Грин. III. 47. Світлички невеличкі, та гарні, чистенькі. МВ. (О. 1862. ІІІ. 53).
Турбуватися, -буюся, -єшся, гл. Безпокоиться, тревожиться, волноваться. Купуй сукню шиту і хату щиту, та й не турбуйся. Ном. № 8114. Не турбуйся, моя дівчино, о своїй пригоді. Чуб. V. 1201. Не турбуйся ж ти, наша матінко, нами, як підростуть крильця, то розлетимося й сами. Мет. 358.
Штурма, -ми, ж. 1) Буря. Мирг. у. Также: штормъ? А як вітер з моря, тоді робиться штурма. Азовск. море. (Стрижевск.). 2) Шумъ, крикъ. Між ними скоїлася буча, штурма.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.