Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куревійниця
курево
курега
курець
куржан
курзу-верзу
курзю-верзю
кури
куриний
курити
куритися
куриця
куричка
куришка
курище
курій I
курій II
курінний
куріння
курінь
куріпка
куріп'я
куріти
курка
куркати
куркодим
куркоїд
куркувати
куркуль
курлапий
курлапиця
курлу!
курлюкати
курман
курманина
курмаччя
курмей
курний
курник
курникати
курній
курно
курнути
курняв!
курнявка
куроїд
курок
курокрад
куролап
куронька
куронько
куропатва
куропіння
куроспів
курохват
курочка
курта
куртатий
куртий
куртка
курча
курчати
курчин
куря
курява
курявиця
куряк
куряний
куряниця
курятина
курятник
куряч
курячий
курячка
кус
кусак
кусака
кусати
кусатися
кусень
кусі!
кусіка
кусінь
куска
кусливий
кусман
кусник
куснути
кусок
кустрець
кустриця
кусчик
кусючий
куся
кут
кутання
кутас
кутасик
кутати
кутатися
кутатство
кутач
кутен
кутерногий
кутесик
кутець
кути
кутий
кутик
кутиця
кутниця
кутній
кутняк
кутнянка
куток
куточок
кутуляти
кутя
куфа
кухаренко
Віта, -ти, ж. Вѣтвь (употребл. преимущ. во мн. ч. віти). Долина глибока, а калина висока, аж на землю віти гнуться. Мет. 80. Ум. вітонька, віточка, вітка.
Заполочни́й, -а́, -е́ Изъ цвѣтныхъ бумажныхъ нитокъ; вышитый цвѣтными бумажными нитками. Тепер шийте заполочний стовпчик. Це більова лиштва, а це заполочна. Черниг. у.
Зрадітися, -діюся, -єшся, гл. = зрадіти. Той чоловік зрадівся. ХС. IV. 16.
Кумочок, -чка, м. Ум. отъ кум.
Незлостивий, -а, -е. Незлобный.
Ніколитися, -литься, гл. безл. Нe хватать, нe доставать времени. Я б тобі й радніший пособити, так і мені так ніколиться. Волч. у.
Обмотати, -ся. Cм. обмотувати, -ся.
Поздумувати, -мую, -єш, гл. Вспомнить (многое). Став здумувати та писати, що в його дома є. Усе, усе поздумував. Чуб. II. 18.
Сніговобілий, -а, -е. Снѣжнобѣлый. Левиц. Пов. 139.
Шестишаговик, -ка, м. Монета въ шесть грошей, три копейки. Драг. 189.
Нас спонсорують: