Буркотун, -на, м.
1) Воркующій (эпитетъ голубя). Cм. буркун.
2) Ворчунъ. Cм. буркун. Ум. буркотунець.
За́кутень, -тня, м. Уголокъ, глухое мѣсто. Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде.
Му́жній, -я, -є. 1) Мужній, принадлежащій мужу. Хто такий у світі зору засипляє: чи молода дівчинонька, чи бідная удівонька, чи мужняя жона? 2) ж. Замужняя. Сі баришні як би були мужні, то б їм землі треба. 3) Мужественный. З молодого хлопця починає виходити мужній, дорослий чоловік. Вона почула його гарячу мужню руку під своєю рукою. 4) Мужественный, смѣлый, обладающій мужествомъ.
Писарьок, -рька́, м. Ум. от писарь.
Попестити, -пещу, -стиш, гл. Понѣжить, полелѣять, поласкать. Пошкандибала Івана-сина годувать; воно сповитеє кричало у холодочку за снопом; росповила, нагодувала, попестила.
Попід'їздити, -димо, -дите, гл. Подъѣхать (о многихъ).
Проситися, -шуся, -сишся, гл. Проситься. Просилися злидні на три дні, та чорт їх і довіку викишкає. Ой царь невірний красно ся просит.
Прохання, -ня, с. Просьба. На моє прохання.... одгукнулись.
Сіяти 2, -яю, -єш, гл. = сяти. На горі церковця сіяла, там дівчина з козаком шлюб брала.
Скопковий, -а́, -е́ ? Як дружко ж нести попові здумав перепієць, то Тарас сунув на його скопковий червінець.