Візника, -ки, м. Кучеръ, возница. Послав свого візнику попитати дороги.
Гости́нка, -ки, ж. Ум. отъ гостина.
Користування, -ня, с. Пользованіе.
Нале́жатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Належаться. Уже ти в садочку та й належався. 2) = належати 2 — 4. се мені́ нале́житься. Это мнѣ принадлежите, это мнѣ слѣдуетъ.
Попідсіювати, -сіюю, -єш, гл. То-же, что и підсіяти, но во множествѣ.
Похапний, -а, -е. Быстрый въ движеніяхъ, прыткій.
Пригніток, -тка, м.
1) Прессъ.
2) Угнетенный человѣкъ.
Розволочити, -чу́, -чиш, гл.
1) Розволокти.
2) — кого. Пріучить кого ходить куда либо, шляться, избаловать. Шо вка мене молодого та й розволочіла. Не я тебе волочіла, та й не моя ненька, а чорнії мої очі, чівочка гладенька; не я тебе та й волочу, сам же сі волочиш, замісць іти в полонинку, гуляєш поночі.
Удряпнути, -ну, -неш, гл. Оцарапнуть, царапнуть.
Шрамувати, -му́ю, -єш, гл. Дѣлать рубцы на тѣлѣ.