Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козачка

Коза́чка, -ки, ж. 1) Казачка. Та хто таке чув, щоб вільна козачка за крепака піддавалась? МВ. Скоро стам козачка козацький голос зачувати. ЗОЮР. 2) Родъ верхней мужской суконной одежды. Чуб. VII. 419. 3)піскова́. Насѣк. Cicindela sylvatica. Вх. Пч. I. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАЧКА"
Вдівець, -вця, м., вдівонька и вдівочка, -ки, ж. = удівець, удівонька, удівочка.
Дзьобань, -ня, м. = Оскард (съ острыми концами). Мик. 481.
Закраша́тися, -ша́юся, -єшся, сов. в. закраси́тися, -шу́ся, -си́шся, гл. Украшаться, украситься. Чим же той світ закрашається? чи горами, чи долинами, чи великими могилами? Чуб. V. 943. Рум'янцем закрасилася живим. МВ. ІІ. 200.
Зорешливий, -а, -е. = зоряний. Піч зорешлива та тиха. МВ. І. 141.
Ладування, -ня, с. Нагрузка.
Маля́рик, -ка, м. Ум. отъ маля́р.
Насуплювати, -плюю, -єш, сов. в. насупити, -плю, -пиш, гл. Нахмуривать, нахмурить. Насупити брови. І Данило инший став, як одружився: вже не насуплені чорні брови і на устах ласкавий усміх. МВ. І. Насупило, — аж світу Божого не видно.
Понапаскуджувати, -джую, -єш, гл. Нагадить (во многихъ мѣстахъ). Діти понапаскуджували. Мнж. 59.
Попосваритися, -рюся, -ришся, гл. Нассориться, много поссориться. Коло кожного воза треба попосваритись. О. 1862. VI. 98.
Синів 1, -нова, -ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему. Харьков. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.