Віштяк, -ка, м. Прозваніе подольскаго крестьянина ближе къ Каменцу за то, что, погоняя лошадей, кричать: віштя!
Згуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять. Лучче з розумним двічи згубити, як з дурнем раз найти. Нос. 2) Погубить. Ой стій, не топися, марне душу згубиш.
Здя́читися, -чуся, -чишся, гл. Отблагодарить. Вона лиш одповіла: здячить вам ся мати.
Казенний, -а, -е. Казенный. Москаль казенна вещ. Були і панські, і казенні.
Лакеювати, -юю, -єш, гл. Служить лакеемъ.
Леле́ 2 меж. ? Припѣвъ въ дѣтской пѣсенкѣ: Леле 2, діду, леле 2, бабо, леле 2, Коваленку! Та понесім погуляти дитину маленьку.
Побиванка, -ки, ж. Пораженіе. Козаки після побиванок під Кумейками на Говтві і Стариці позаходили в Московщину.
Поросперізувати, -зую, -єш, гл. Распоясать (многихъ).
Поскасовувати, -вую, -єш, гл. Уничтожить, упразднить (во множествѣ).
Цокотуха, -хи, ж.
1) Деревянный колокольчикъ на шеѣ у рогатой скотины.
2) Говорунья, щебетунья. І молодиці цокотухи тут баляндраси понесли. Курочка цокотуха.