Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кадильний
кадильниця
кадина
кадити
кадитися
кадіб
кадіння
кадка
кадний
кадовбина
кадриль
кадуб
кадук
кажан
кажанек
кажнесенький
кажний
кажніненький
кажнісінький
каз
казальниця
казан
казанина
казання
казанок
казань
казарма
казатель
казати
казатися
казенний
казень
казити
казитися
казінка
казіння
казка
казковий
казна
казочка
казус
казусний
казюка
кайдани
кайданиці
кайданки
кайданник
кайдання
кайданочки
кайла
кайлак
кайленя
кайма
кайман
кайора
кайстра
кайстровий
кака
какабат
какарікати
какаріку!
какарішник
какати
каки
кал
калабайка
калабалик
калабаня
калабатина
калабач
калабуха
калаверці
калавур
калавурити
калавурний
калакалуша
каламайка
каламайковий
каламайчатий
каламанка
каламарок
каламарчик
каламарь
каламітний
каламут
каламута
каламутити
каламутитися
каламутний
каландєк
каланиця
каланник
калантарити
калантир
калап
калатайло
калатало
калатати
калач
калачик
калачити
калашник
калашниця
калган
калганівка
калганка
калгановий
калдани
калека
календарь
каленик
калениця
калило
калина
калинина
калинівка
калинка
калинник
калиновий
калинонька
Байлова, -ви, ж. Выносное дышло въ плужной запряжкѣ. Черк. у.
Збу́й-Вік, -ка, м. 1) = збудь-вік. Волын. г. Як що баба стара, то кажуть на неї: ця вже баба збуй-вік; він збуй-вік. Подольск. г. 2) мн. Мелкое или малоцѣнное имущество. Жидівські збуй-віки погоріли. Луб. у.
Колінчик, -ка, м. Колѣнце въ стеблѣ. Ой стерегла я жита, пшаниці... Щоб з колосочки не видзьобало, щоб колінчика не виломило. Чуб. III. 454. Cм. колінце 2.
Копитальний, -а, -е. Богатый, съ капиталомъ. Копитальні люде. Вас. 210.
Ліва́к, -ка, м. Лѣвша (о мужчинѣ). Вх. Зн. 33.
Меля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Вилять, вертѣть. Моє теля хвостом меля.
Минути́на, -ни, ж. = минута. За одну минутину зладив кочержильно. Харьк.
Обступати, -паю, -єш, сов. в. обступити, -плю́, -пиш, гл. Обступать, обступить, окружать, окружить. Обступили сусідоньки наоколо хату. Чуб. V. 375. А козаки як та хмара ляхів обступили. Шевч. Кабанів я охотниками обступлю і поб'ю. Чуб. II. 205.
Перецілувати, -лую, -єш, гл. Перецѣловать. Усіх (дівчат) отак перецілує. Грин. III. 109.
Хруставча, -чати, с. Слива съ нѣсколько жесткимъ мясомъ. Вх. Уг. 273.
Нас спонсорують: