Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козиця

Козиця, -ці, ж. 1) Коза. 2) Родъ духового инструмента. Гол. II. 458. 3) Насѣк. Pelor blapoides. Вх. Пч. I. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗИЦЯ"
Вла́сно, нар. = Вла́сне.
Ґанджули. Піти на ґанджули. Пойти на заработки. Лохв. у.
Каліцтво, -ва, с. Калѣчество, увѣчье. Спінило, звернуло їй, руку — не дай Бог каліцтва. Харьк. г. Спасеть вас Біг, що й нас при каліцтву не забуваєте. Лебед. у. Хиба яке каліцтво знайдуть дохторі, то не піде в москалі. Н. Вол. у.
Клейтух, -ха, м. Пыжъ. Харьк. г.
Накара́ти, -ра́ю, -єш, гл. Наказать, покарать. От накарав мене Бог таким чоловіком! Г. Барв. 100. Накарав міх, то й торби страшно. Ном. № 5794.
Обвід, -воду, м. Контуръ. Обвід повного круглуватого лиця. Левиц. І. 232.
Підпиток, -тку, м. Въ выраж. на підпи́тку, на підпи́тках. Выпивши, во хмелю. КС. 1882. ХП. 503. Будуть мене пани і козаки на підпитку зневажати. Мет. 415. Я ще не був п'яний, а так тільки, на підпитку. Радом. у.
Подоносити, -но́шу, -сиш, гл. Донести (во множествѣ).
Суперечатися, -чаюся, -єшся, гл. = суперечитися. Черн. г.
Трускання, -ня, с. Трескъ, хрустѣніе. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.