Байдикування, -ня, с. Ничего недѣланіе, баклушничанье. І не докучило тобі байдикування? Не змогла б я отако байдикуючи день-у-день без роботи жити. Харьк. г.

Ґала́нки, -ків, м. мн. Подштанники. Борз. у.

Замача́ти, -ча́ю, -єш, гл. Омочить. Тонку спідниченьку дуже замачала. Гол. І. 64.

Ощада, -ди, ж. 1) Бережливость. 2) Пощада. К. ПС. 61.

Покрівський, -а, -е. = покрівний. Мороз хоч і покрівський, а бере за плечі Г. Барв. 301.

Порозбріхувати, -хую, -єш, гл. Разболтать, разсказать всѣмъ (во множествѣ). Оті твої подруги такі, шо ти їм нічого не кажи, бо зараз порозбріхують. Харьк. у.

Послуга, -ги, ж. 1) Услуга, служеніе, услуженіе. Мир. ХРВ. 59. Не в золотій писі земної жизни суть, а в праці праведній, у послузі народу. К. Дз. 181. Дам тобі молока, а старшого сина на послугу. Рудч. Ск. І. 139. Господь йому дав меч свій на послугу. К. Іов. 91. 2) Слуга. Не втішайся, мати, мною, не буду ті послугою. Гол. І. 173. Годував дитя не рік, не чотирі, а оддав дитя не дня, не години, людям послуга, а мені на серці туга. Рк. Макс. Ум. послужка. Свекор каже: невістко моя, свекруха каже: послужко моя. Чуб. III. 282.

Почути, -ся. Cм. почувати, -ся.

Ремісник, -ка, м. У ткачей: снарядъ. посредствомъ котораго наматываются нитки на шпульку, вкладываемую затѣмъ въ ткацкій челнокъ. Части его: двѣ вертикально стоящія доски — лаби, обращенныя другъ къ другу широкой поверхностью и соединенныя по срединѣ продолговатымъ деревяннымъ ящикомъ — скри́нкою; нижніе концы лаб стоятъ на землѣ, въ верхнихъ вращается желѣзный прутъ — веретено, на которомъ толстое деревянное маховое колесо; тонкій конецъ веретена называется спінь и на немъ вращается шпулька — цівка; веретено приводится во вращательное движеніе при помощи лучка — деревянной палочки, къ обоимъ концамъ которой привязанъ ремінець (ремешекъ), охватывающій веретено; къ ящику (скринка) придѣлана скамейка для сидѣнья — сіде́ць. Шух. І. 257.

Рясний, -а, -е. Преимущественно о растеніяхъ: густой, обильный листьями, вѣтвями, обильный плодами. Сади рясні похилились. Шевч. 219. Ти, дівчино красна, де ти воли пасла? — Під дубками з парубками, де травиця рясна. Грип. III. 157. Обсій, матінко, овесцем, щоб наш овесець рясен був. Н. п. Ой ти, дубе кучерявий, листя твоє рясне. Чуб. V. 13. Рясна яблуня. Харьк. Рясна картопля — имѣющая много картофелинъ. Н. Вол. у. О волосахъ: густой. Г. Барв. 359. Объ одеждѣ: со многими складками, широкій. Рясна сорочка О. 1861. XI. 21. Рясні рукава в сорочці. О людяхъ: хорошо одѣтый. Як прийде весна красна, буде наша голота рясна., посл. ум. рясненький, рясне́сенький.