Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козачок

Козачок, -чка, ж. Ум. отъ козак. 1) Маленькій казакъ. Я не царенко, не короленко, я ж отецький синок да панок козачок. Чуб. III. 281. 2) Прислуга комнатная изъ крѣпостныхъ въ прежнее время. 3) Насѣк. Cerambux. Вх. Пч. І. 5. Червоні козачки... ворушаться по землі. Г. Барв. 541. 4) мн. Прутики, употребляемые въ дѣтской игрѣ того-же имени. Харьк. г. Ив. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАЧОК"
Абе́точка, -ки, ж. Ум. отъ абе́тка.
Вирвати, -ся. Cм. виривати, -ся.
Відтручати, -ча́ю, -єш, сов. в. відтрутити, -тручу, -тиш, гл. Отталкивать, оттолкнуть, оттѣснять, оттѣснить, удалить. Старшина відтручає мене від батьківського грунту.
Ґвалті́вне, ґвалто́вне, ґвалто́вно нар. 1) Шумно, крикливо. Чорти об радились і ґвалтовно гомоніли. Стор. МПр. 43. 2) Насильственно. Мет. 373. ґвалтовне одібрать. Морд. Пл. 64.
Започи́ти, -чи́ну, -неш, гл. Отдохнуть.
Крутовежа, -жі, ж. Раст. Dyanthus superbug. Шух. І. 21.
Купчик, -ка, м. Ум. отъ купе́ць.
Лахманка, -ки, ж. Отрепье, лоскутъ. Вх. Зн. 31.
Полуднє, -ня, с. Полдень. Чи то зоря розсвітає? Чи полуднє гріє? Чуб. V. 2.
Чаєчка, -ки, ж. Ум. отъ чайка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗАЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.