Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козгирь

Козгирь, -рю, м. = козирь 3. Терск. обл. Пятигорск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗГИРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗГИРЬ"
Гойове Листя с. раст. Plantago lanceolata. Вх. Лем. 404.
Замурави́тися, -влю́ся, -ви́шся, гл. Зарости, покрыться травою. Криниця й замуравилась. Грин. І. 148.
Навманя́ки́ нар. Намекая. Навманяки буряків, щоб капусти дали. Ном. № 5700.
Нескінченно нар. Безконечно.
Памнятати, -та́ю, -єш, гл. = пам'ятати.
Печоглад, -да, м. Участникъ печогладин. МУЕ. ІІІ. 104, 105.
Позасоромлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Застыдиться (о многихъ). Позасоромлювалися наші дівчата.
Пострижчини, -чин, ж. мн. = обстрижчини. Мил. 31.
Призеленкуватий, -а, -е. Зеленоватый. Желех.
Прислухати, -ха́ю, -єш, гл. = прислухатися. Ішла дівчина та гукаючи, аж два двори та минаючи, до третього прислухаючи. Мил. 141. Дивиться, як ходять, прислухає, як гомонять. МВ. (О. 1862. І. 105).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗГИРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.