Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кокош

Кокош, -ша, м. Пѣтухъ. Два кокоші жито молотили, дві курочки чернушечки у млин поносили. Баран меле, баран меле, а цап мірки бере. Гол. II. 558.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОКОШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОКОШ"
Гребе́льний, -а, -е. Относящійся къ плотинѣ, плотинный.
Загу́татися, -таюся, -єшся, гл. Зазѣваться; забыть объ окружающемъ при видѣ чего. Загутався, як таку красоту побачив. Вх. Зн. 19.
Злебеда́ти, -да́ю, -єш, гл. Застигнуть, накрыть. Хочуть вони тебе узнать, тебе край мене злебедать. Лавр. 33.
Мрі́я, мрі́ї, ж. Мечта, греза. Ох, мрії мої, мрії золотії. Левиц. І. Все те викликали веселі мрії, веселі думи. Левиц. І. 195. Пропало моє й дівування, всі радощі, мої мрії, мої надії. Г. Барв. 223.
Побиван, -на, м. Названіе сказочнаго героя, будто бы всѣхъ побѣждающаго. Мнж. 90.
Покаплунити, -ню, -ниш, гл. Выхолостить (многихъ).
Пробайдикувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробаклушничать.
Розжалобитися, -блюся, -бишся, гл. Розжалобився як вовк над поросям: відїв ніжки та й плаче. Ном. № 4692.
Стота, -ти, ж. = істота.
Шильник, -ка, м. 1) Дѣлающій шила. Шильник берднику не товариш. Ном. № 1027. 2) шильники терти, ши́льники-мильники терти. Увиливать отъ работы. Не хоче робити, тільки шильники тре. Сквир. у. Шильники-мильники тре, а трава аж плаче. Ком. Пр. № 693.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОКОШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.