Вороня, -няти, с. Вороненокъ. Ум. воронятко.
Городя́нський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный горожанамъ. Городянські діти. Од ледачого товариства городянського не псувалась. Городянські звичаї.
За́кла́д, -ду, м. 1) Основаніе, фундаментъ. 2) Учрежденіе, заведеніе. 3) Количество неваленнаго сукна, какое можно положить въ валушку въ одинъ разъ. 4) Закладъ, пари. Давай у заклад на гроші. би́тись, захо́дити, іти́ у закла́д. Держать пари. Не заходи з дідьком у заклад. Спор як хоч, а в заклад не бийсь. Боже борони йти в заклад. 5) на закла́д роби́ти підло́гу. Дѣлать полъ такъ, чтобы одна половица заходила за другую. 6) за́кладом. Тихо, не спѣша. за́кладом роби́ти. Работать медленно, не спѣша. Ти все закладом: другий би се зробив до полудня, а ти до півночі. О лошадяхъ: тихой ровной рысью. Не шарпай коней, пускай їх закладом. за́кладом коси́ти. Брать косой при самой землѣ.
Каскет, -та, м. Фуражка. Плаче жовнір, плаче, каскет в руках носить.
Клячшик, -ка́, м. = кляч.
Коненько, -ка, м. Ум. отъ кінь.
Оленець, -нця́, м.
1) Ум. отъ олень. Зілля спасає сиви оленець.
2) = оленок.
Підратувати, -ту́ю, -єш, гл. — кого. Помочь кому въ бѣдѣ. З возом а ні руш виїхати, а ту нема нікого, щоби го підрощував.
Попоговорити, -рю́, -риш, гл. Поговорить много.
Потрясти, -су, -сеш, гл. 1) = потрусити 1. 2) Помчаться. І потрясла (в танці), аж вітер віє.
