Запива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. запи́ти, -п'ю́, -п'є́ш, гл. 1) Запивать, запить что нибудь. Запий водою, бо гірке. Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати. 2) Запивать, запить, начать пить, предаваться пьянству. Запив Іван, загуляв, не до мислі жінку взяв. 3) Выпивать, выпить. Могорич запили. Запили сватання.
Зару́мсати, -саю, -єш, гл. = зарюмсати. Чого се, дурню, плачеш?.. зарумсав очі.
Зди́рство, -ва, с. Грабежъ, обирательство; вымогательство. Метнувся на здирство і душегубство ляхів та жидів.
Керування, -ня, с. Управленіе.
Копистник, -ка, м. = копистка. Ум. копи́стничок. Сіли тато під мисничком, мамка татка копистничком.
Ми́тра, -ри, ж. Митра.
Неодмовний, -а, -е. Безотговорочный.
Новохрещенець, -нця, м. Неофитъ, новокрещенный.
Пошапарувати, -ру́ю, -єш, гл. Побыть экономомъ, ключникомъ.
Шкаметник, -ка, м. Крадущій куски необработаннаго сукна (Cм. шкаметка); вообще воръ.
