Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кукувакати
кукукати
кукул
кукуличка
кукуліжка
кукулюх
кукулярія
кукунець
кукурвас
кукурікання
кукурікати
кукуріку!
кукурічка
кукурудз
кукурудза
кукурудзайка
кукурудзіння
кукурудзка
кукурудзяний
кукурудзянка
кукуручка
кукуц
кукучка
кулага
кулай
кулак
кулача
кулачина
кулачити
кулачки
кулачний
кулачник
кулачок
кулаччя
кулеба
кулеша
кулешінник
кулешір
кулешня
кулибка
кулидка
кулик I
кулик II
куликів
кулиця
куличок
куліти
куліш
кулішарник
кулішівка
кулішниця
кулка
куль
кульбаба
кульбавочка
кульбака
кульбанка
кульбастий
кульбачити
кульбачний
кульбачник
кульга
кульгавий
кульгати
кулька
кульмич
кульмичуватий
кульондра
культивувати
культура
культурний
культурник
кульчик
кульша
куля
куляга
куляс
кулястий
кулястра
кум
кума
кумак
куман
кумання
кумасенька
кумась
кумася
куматися
кумбук
кумбуч
кумедія
кумедіянт
кумедний
кумедно
кумелем піти
кумець
кумин
кумів
кумівство
кумівщина
кумільга
кумка
кумкати
кум-кум!
кумлик
кумонька
кумочок
кумпанія
кумпанство
кумство
кумувати
кумцьо
кумця
куна
кундель
кундосити
куниця
кунишник
куній
кунка
Бжуніти, -ню́, -ниш, гл. Жужжать. Желех.
Воріння, -ня, с. Жерди для огорожи. Шух. І. 76. Cм. вір'я.
Копачик, -ка, м. 1) Ум. отъ копач. 2) мн. Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что жердка. МУЕ. III. 24.
Нага́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Налаяться.
Окурити, -рю́, -риш, гл. = обкурити.
Понаторочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и наторочити, но во множествѣ. Оті брехухи понаторочують вам, а ви й вірите. Богодух. у.
Росквитання, -ня, с. Разсчетъ. Як прийшлось до росквитання, то козаки зостались козаками, а нас у поспільство повернено. К. ЧР. 71.
Терпнути, -ну, -неш, гл. Коченѣть, терпнуть.
Хвортуна, -ни, ж. Судьба, фортуна. Рудч. Чп. 219. Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила, щоб моєму козаченьку хвортуна служила. Мет. 20. Ум. хвортунонька. Чуб. V. 287.
Цвинтарний, -а, -е. Относящійся къ погосту, кладбищу.
Нас спонсорують: