Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кукувакати
кукукати
кукул
кукуличка
кукуліжка
кукулюх
кукулярія
кукунець
кукурвас
кукурікання
кукурікати
кукуріку!
кукурічка
кукурудз
кукурудза
кукурудзайка
кукурудзіння
кукурудзка
кукурудзяний
кукурудзянка
кукуручка
кукуц
кукучка
кулага
кулай
кулак
кулача
кулачина
кулачити
кулачки
кулачний
кулачник
кулачок
кулаччя
кулеба
кулеша
кулешінник
кулешір
кулешня
кулибка
кулидка
кулик I
кулик II
куликів
кулиця
куличок
куліти
куліш
кулішарник
кулішівка
кулішниця
кулка
куль
кульбаба
кульбавочка
кульбака
кульбанка
кульбастий
кульбачити
кульбачний
кульбачник
кульга
кульгавий
кульгати
кулька
кульмич
кульмичуватий
кульондра
культивувати
культура
культурний
культурник
кульчик
кульша
куля
куляга
куляс
кулястий
кулястра
кум
кума
кумак
куман
кумання
кумасенька
кумась
кумася
куматися
кумбук
кумбуч
кумедія
кумедіянт
кумедний
кумедно
кумелем піти
кумець
кумин
кумів
кумівство
кумівщина
кумільга
кумка
кумкати
кум-кум!
кумлик
кумонька
кумочок
кумпанія
кумпанство
кумство
кумувати
кумцьо
кумця
куна
кундель
кундосити
куниця
кунишник
куній
кунка
Благодатно нар. Благодатно.
Ворситися, -шуся, -сишся, гл. Сердиться. Вх. Зн. 18.
Гиртан, -на, м. Кадыкъ, головка дыхательнаго горла. Вх. Лем. 426.
Мизе́рно нар. 1) Убого, бѣдно. 2) Жалко.
Нагави́ці ж. мн. = ногавиці. Шух. І. 153. Не видав Гриць нагавиць: то ся вбірає, то розбірає. Ном. № 2594.
Нажаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Набраться страха.
Настренчити Cм. настренчувати.
Очкур, -ра, м. 1) Шнурокъ, вдѣваемый въ штаны для ихъ поддержанія, гашникъ. Чуб. VII. 46. КС. 1893. V. 279. Штани на йому без очкура й матні. Стор. МПр. 169. З переляку очкур луснув. Ном. Били мене скілько влізло — очкур перервали. Чуб. 2) У мѣщанъ: презрительное названіе крестьянина. Міщанин узиває селянинаочкур, чубрій, а селянин міщанинасалогуб. О. 1862. VIII. 32.
Південний, -а, -е. 1) Полуденный. Під гарячим промінням південного сонця рушили в дорогу. Левиц. І. 283. 2) Южный. Магнитна стрілка завжди повертається одним кінцем на північну сторону, а другим на південну. Ком. II. 90.
Хланок, -нку, м. Флангъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Нас спонсорують: