Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кукувакати
кукукати
кукул
кукуличка
кукуліжка
кукулюх
кукулярія
кукунець
кукурвас
кукурікання
кукурікати
кукуріку!
кукурічка
кукурудз
кукурудза
кукурудзайка
кукурудзіння
кукурудзка
кукурудзяний
кукурудзянка
кукуручка
кукуц
кукучка
кулага
кулай
кулак
кулача
кулачина
кулачити
кулачки
кулачний
кулачник
кулачок
кулаччя
кулеба
кулеша
кулешінник
кулешір
кулешня
кулибка
кулидка
кулик I
кулик II
куликів
кулиця
куличок
куліти
куліш
кулішарник
кулішівка
кулішниця
кулка
куль
кульбаба
кульбавочка
кульбака
кульбанка
кульбастий
кульбачити
кульбачний
кульбачник
кульга
кульгавий
кульгати
кулька
кульмич
кульмичуватий
кульондра
культивувати
культура
культурний
культурник
кульчик
кульша
куля
куляга
куляс
кулястий
кулястра
кум
кума
кумак
куман
кумання
кумасенька
кумась
кумася
куматися
кумбук
кумбуч
кумедія
кумедіянт
кумедний
кумедно
кумелем піти
кумець
кумин
кумів
кумівство
кумівщина
кумільга
кумка
кумкати
кум-кум!
кумлик
кумонька
кумочок
кумпанія
кумпанство
кумство
кумувати
кумцьо
кумця
куна
кундель
кундосити
куниця
кунишник
куній
кунка
Гайструк, -ка, м. Родъ женскаго головного убора: бѣлый платокъ, вышитый по концамъ. Борз. у.
До́вбиш, -ша, м. Литаврщикъ. Серед базару став коло стовпа довбиш та й почав бити в бубни. К. ЧР. 373.
Завзя́тися, візьму́ся, -мешся, гл. 1) Задаться цѣлью, упорно стремиться къ чему. Завзялись ляшки ще й багатії люде забігать, забрати тих бідних сирот. Чуб. V. 973 — 974. 2)на ко́го. Взъѣсться, ожесточиться, напасть на кого. Писарь завзявся на мене. Камен. у. Три селі завзялися на старшину. Н. Вол. у.
Зоставити Cм. зоставляти.
Калинонька, кали́ночка, -ки, ж. Ум. отъ калина.
Конячка, -ки, ж. Ум. отъ коня́ка.
Обрятовувати, -вую, -єш, сов. в. обрятува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Спасать, спасти, оборонять, оборонить. Харьк. у.
Повикладати, -да́ю, -єш, гл. Выложить (многое). Повикладай же покупки з мішка. Харьк. у.
Стріча, -чі, ж. Встрѣча. Біжать один одному в стрічу. Котл.
Уява, -ви, ж. 1) Представленіе, воображеніе, фантазія. Желех. 2) Воображаемое, воображаемый предметъ. Ум. уявонька. Вона всміхнулася такеньки, як усміхаються, коли уявляють перед собою якусь уявоньку дуже хорошу. МВ. ІІІ. 101.
Нас спонсорують: