Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кукувакати
кукукати
кукул
кукуличка
кукуліжка
кукулюх
кукулярія
кукунець
кукурвас
кукурікання
кукурікати
кукуріку!
кукурічка
кукурудз
кукурудза
кукурудзайка
кукурудзіння
кукурудзка
кукурудзяний
кукурудзянка
кукуручка
кукуц
кукучка
кулага
кулай
кулак
кулача
кулачина
кулачити
кулачки
кулачний
кулачник
кулачок
кулаччя
кулеба
кулеша
кулешінник
кулешір
кулешня
кулибка
кулидка
кулик I
кулик II
куликів
кулиця
куличок
куліти
куліш
кулішарник
кулішівка
кулішниця
кулка
куль
кульбаба
кульбавочка
кульбака
кульбанка
кульбастий
кульбачити
кульбачний
кульбачник
кульга
кульгавий
кульгати
кулька
кульмич
кульмичуватий
кульондра
культивувати
культура
культурний
культурник
кульчик
кульша
куля
куляга
куляс
кулястий
кулястра
кум
кума
кумак
куман
кумання
кумасенька
кумась
кумася
куматися
кумбук
кумбуч
кумедія
кумедіянт
кумедний
кумедно
кумелем піти
кумець
кумин
кумів
кумівство
кумівщина
кумільга
кумка
кумкати
кум-кум!
кумлик
кумонька
кумочок
кумпанія
кумпанство
кумство
кумувати
кумцьо
кумця
куна
кундель
кундосити
куниця
кунишник
куній
кунка
Гріхо́вний, -а, -е. Грѣховный, грѣшный. Гріховного пестування старе тіло просить. Шевч. 403.
Замая́чити, -чу, -чиш, гл. Показаться вдали.
Ір, -ру, м. = аїр. = гав'яр. Мил. М. 20.
Нізчимній, -я, -є. Безъ всего, безъ приправы. Нізчимний борщ, неначе пійло. Ном. № 12313. Нізчимня страва. Г. Барв. 441.
Подіяти, -дію, -єш, гл. 1) Сдѣлать. Заморські лікарі нічого не подіють. Чуб. II. 389. 2) Сдѣлать, причинить колдовствомъ. Се щось йому подіяно: не їсть, не п'є.
Подост нар. = подостатком. Гн. II. 45.
Роїстий, -а, -е. Богатый роями. Пасіка роїста. К. ЦН. 237.
Трясулька, -ки, ж. Раст. Thalictrum angustifolium Jacq. Анн. 352.
Чорнобил, -лу и чорнобиль, -лю, м. Раст. Artemisia vulgaris Е. ЗЮЗО. І. 112. Мил. М. 58. Ліг під чорнобилем спати. Грин. II. 122.
Шкулити, -лю, -лиш, гл. Донимать. А що ця лозина добре шкулить?
Нас спонсорують: