Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кукувакати
кукукати
кукул
кукуличка
кукуліжка
кукулюх
кукулярія
кукунець
кукурвас
кукурікання
кукурікати
кукуріку!
кукурічка
кукурудз
кукурудза
кукурудзайка
кукурудзіння
кукурудзка
кукурудзяний
кукурудзянка
кукуручка
кукуц
кукучка
кулага
кулай
кулак
кулача
кулачина
кулачити
кулачки
кулачний
кулачник
кулачок
кулаччя
кулеба
кулеша
кулешінник
кулешір
кулешня
кулибка
кулидка
кулик I
кулик II
куликів
кулиця
куличок
куліти
куліш
кулішарник
кулішівка
кулішниця
кулка
куль
кульбаба
кульбавочка
кульбака
кульбанка
кульбастий
кульбачити
кульбачний
кульбачник
кульга
кульгавий
кульгати
кулька
кульмич
кульмичуватий
кульондра
культивувати
культура
культурний
культурник
кульчик
кульша
куля
куляга
куляс
кулястий
кулястра
кум
кума
кумак
куман
кумання
кумасенька
кумась
кумася
куматися
кумбук
кумбуч
кумедія
кумедіянт
кумедний
кумедно
кумелем піти
кумець
кумин
кумів
кумівство
кумівщина
кумільга
кумка
кумкати
кум-кум!
кумлик
кумонька
кумочок
кумпанія
кумпанство
кумство
кумувати
кумцьо
кумця
куна
кундель
кундосити
куниця
кунишник
куній
кунка
Буркуку! меж., выражающее воркованіе голубя. Чуб. II. 93. Він літає, буркотає, собі пароньки шукає. Як буркуку, так буркуку! Мет. 261.
Воло, -ла, с. 1) Зобъ. 2) Жирный подбородокъ. Кричить наче за воло вхопили. Ном. № 3458. 3) Подгрудокъ (у быка).
Здера́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. зде́ртися, -ру́ся, -ре́шся, гл. 1) Сдираться, содраться. 2) Взбираться, взобраться, вскарабкиваться, вскарабкаться. Як кіт здерся на скелю.
Магни́тий, -а, -е. Болѣзненный, слабосильный. Магнита дитина. Магнитий віл, відей, що не їсть. Камен. у.
Мочилинівка, -ки, ж. = мочи́ло. Покладу я колопеньку та в мочилинівку. Гол. III. 378.
Одноличній, -я, -є. Одинаковый, одного сорта, вида, рода. Однолишня трава на оцій десятині: самий перій. Волч. у. (Лобод.).
Полушка, -ки, ж. Полушка, 1/4 копейки. Грин. III. 546. Баба рака купила, три полушки дала; баба рака зварила, добра юшка була. Н. п.
Припущальник, -ка, м. То-же, что и триб въ ткацкомъ станкѣ. Cм. верстат. МУЕ. III. 24.
Пташка, -ки, ж. 1) Птичка. Прилетіла пташка, біля його впала. Мет. 103. В полі пташки літають, веселенько співають. Мет. 65. Употребл. какъ ласкательное имя. Зроби, моя пташко! Шевч. 15. Ой мамко, пташко! Н. Вол. у. 2)божа. Пчела. Сим. 202. Ум. пташенька, пташечка. Чуб. V. 275.
Татуняти, -няю, -єш, гл. Часто упоминать въ разговорѣ слово татуньо. Св. Л. 249.
Нас спонсорують: