Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кукувакати
кукукати
кукул
кукуличка
кукуліжка
кукулюх
кукулярія
кукунець
кукурвас
кукурікання
кукурікати
кукуріку!
кукурічка
кукурудз
кукурудза
кукурудзайка
кукурудзіння
кукурудзка
кукурудзяний
кукурудзянка
кукуручка
кукуц
кукучка
кулага
кулай
кулак
кулача
кулачина
кулачити
кулачки
кулачний
кулачник
кулачок
кулаччя
кулеба
кулеша
кулешінник
кулешір
кулешня
кулибка
кулидка
кулик I
кулик II
куликів
кулиця
куличок
куліти
куліш
кулішарник
кулішівка
кулішниця
кулка
куль
кульбаба
кульбавочка
кульбака
кульбанка
кульбастий
кульбачити
кульбачний
кульбачник
кульга
кульгавий
кульгати
кулька
кульмич
кульмичуватий
кульондра
культивувати
культура
культурний
культурник
кульчик
кульша
куля
куляга
куляс
кулястий
кулястра
кум
кума
кумак
куман
кумання
кумасенька
кумась
кумася
куматися
кумбук
кумбуч
кумедія
кумедіянт
кумедний
кумедно
кумелем піти
кумець
кумин
кумів
кумівство
кумівщина
кумільга
кумка
кумкати
кум-кум!
кумлик
кумонька
кумочок
кумпанія
кумпанство
кумство
кумувати
кумцьо
кумця
куна
кундель
кундосити
куниця
кунишник
куній
кунка
Вішта, віштя, меж. = вісьта. О. 1861. X. Св. 44.
Збунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Взбунтовать. Зробилося діло, жидів збунтувало. Чуб. V. 1160.
Наскидати, -да́ю, -єш, гл. Набросать. Наскидали самих денежок стільки! ЗОЮР. І. 153. Як заспіваю пісень козацьких під кобзу, дак наскидають геть у шапку грошей. К. ЦН. 307.
Покошкати, -каю, -єш, гл. = покошлати.
Проказати Cм. проказувати.
Розморщувати, -щую, -єш, сов. в. розмо́рщити, -щу, -щиш, гл. Разморщивать, разморщить, разглаживать, разгладить морщины. А Бескид розморщив чоло, підніс брови. О. 1862. І. 109.
Росплести, ся. Cм. росплітати, -ся.
Свидовитий, -а, -е. = свидуватий. Овес свидовитий. Васильк. у.
Стосуватися, -суюся, -єшся, гл. Относиться. Сі слова не до тії пісні стосуються. Мовчить, неначе до його і не стосується. Сквир. у.
Уважатися, -жаюся, -єшся, сов. в. уважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Приниматься, приняться во вниманіе, быть принятымъ во вниманіе. Хоч і невлюбима вона була, так нелюб'є забулося — лиха боля тільки на той час уважилася. МВ. О. 1862. I. 102). 2)за що. Считаться чѣмъ.
Нас спонсорують: