Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кожушка

Кожушка, -ки, ж. = кожушанка. Думаю потєгти свою кожушку черкасином. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЖУШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЖУШКА"
Вербина, -ни, ж. 1) Одно вербовое дерево. КС. 1883. XI. 510. Не стій, вербино, роскидайся. Мет. 159. 2) Вербовое дерево. Стіни з вільхи та вербини. Щог. Сл. 99. Ум. вербинка. Мнж. 30.
Волоснуватися, -нуюся, -єшся, гл. = волоситися. Діти волоснуються. Вх. Зн. 8.
Креніль, -ля, м. Бабка (игральная кость). Шейк. Слов. 15.
Крицяний, -а́, -е́ = крицевий. Шух. І. 192. Похмуро дивит в крицяну рушницю. Федьк. І. 19.
Кумбук, -ка, м. 1) Пихта, у которой, еще молодой, срубленъ былъ вершокъ, отчего она не растетъ вверхъ, а раскидывается вѣтвями в ширину. Шух. І. 165. 2) Кривое, негодное къ употребленія) дерево. Вх. Зн. 30.
Поплести, -ту, -теш, гл. Связать, выплесть, сплесть, заплесть (во множествѣ). Поплету сітки на твої дітки. Вінки поплете. Сим. 203. Мене дядина в дрібушки поплете. Г. Барв. 64.
Самура, -ри, ж. Свинья. Вх. Лем. 464.
Словутиця, -ці, м. = славута. О, мій Словутицю преславний. Шевч. 644.
Сотничка, -ки, ж. Жена сотника. Шевч. 311. А за ним його сотничка Харчиха. О. 1861. XI. Кух. 18.
Уранішній, я, е Утренній. Сим. 185. Вранішнє сонце обливало його мняким світом. Мир. ХРВ. 188. Година вранішня настала. Греб. 340. Твоє, як сніг ураняшній, біленьке лице. К. Дз. 218.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЖУШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.