Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козакуватий

Козакуватий, -а, -е. Имѣющій козацкій нравъ. Желех. Козакувата руська шляхта. К. Кр. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАКУВАТИЙ"
Вісімдесятий, -а, -е. Восьмидесятый.
Деше́вше нар. Сравн. ст. отъ де́шево. Дешевле.
Нікчемніти, -нію, -єш, гл. 1) Портиться, вырождаться, превращаться въ ничтожество. Забували Бога, нікчемніли в гріхах і роскошах. К. Грам. 72. 2) Оскудѣвать, бѣднѣть.
Підмет, -ту, м. 1) Грядка. Шух. І. 164, 112. 2) Конопляникъ. Вас. 199. Ум. підметець.
Поменшати 2, -ша́ю, -єш, сов. в. поменши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшать, уменьшить. Желех.
Спостити, -щу, -стиш, гл. Пропостить. Пятницю спостила. Чуб. V. 524. Треба понеділкувати, спостити три понеділки. Мнж. 161.
Страхіття, -тя, с. = страхів'я. Да годі тобі вже верзти про таке страхіттє. Г. Барв. 327. Було б і в нас таке страхіття, як за Косинського. К. ЦН. 25.
Терличка 1, -ки, ж. Ум. отъ терлиця.
Хвортуна, -ни, ж. Судьба, фортуна. Рудч. Чп. 219. Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила, щоб моєму козаченьку хвортуна служила. Мет. 20. Ум. хвортунонька. Чуб. V. 287.
Шкалюба, -би, шкалю́бина, -ни, ж. = шкалубина. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗАКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.