Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кобло
ковадло
ковалдо
коваленко
коваленька
ковалик
ковалисько
ковалиха
ковалів
ковалівна
ковалір
коваль
ковальний
ковальня
ковальство
ковальський
ковальчик
ковальчук
ковалювати
коваляк
кований
кованка
ковання
ковати
ковач
ковбан
ковбанитися
ковбанька
ковбанюга
ковбаня
ковбаса
ковбаситися
ковбаска
ковбасний
ковбасник
ковбасниця
ковбасня
ковбасяник
ковбасянка
ковбатка
ковбах
ковбирь
ковбиця
ковбок
ковбота
ковбур
ковбчик
ковган
ковганка
ковдоба
ковдовбина
ковдра
ковер
коверза
коверзувати
коверцовий
ковзалка
ковзати
ковзатися
ковзелиця
ковзкий
ковзко
ковзун
ковзь!
ковиза
ковизитися
ковизка
ковила
ковінька
ковмір
ковмо
ковнір
ководка
коворот
ковпак
ковтати
ковтки
ковтнути
ковток
ковтонути
ковтрушковий
ковтун
ковть!
ковтьоба
ковтюх
ковтях
ковчег
когут
когутик
когутище
когутій
когутячий
кодаш
кодій
кодільничий
кодкати
кодкодати
кодло
кодловатий
кодола
кодря
коєць
кожа
кожан
кожанець
кожанок
кождий
кождісенький
кождіський
кожен
кожний
кожнісінький
кожнярь
кожом'яка
кожом'яківна
кожом'яцтво
кожом'яцький
кожух
кожухарь
кожушаний
Глипіти, -плю, -пиш, гл. = глипати. Желех. Вх. Зн. 10.
Куртий, -а, -е. Короткій. Вх. Зн. 30.
Ладкання, -ня, с. Свадебное пѣніе, а также и самыя свадебныя нѣсни. Гол.
Лихтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Сгружать часть груза для облегченія судна.
Наступцем нар. Наступательно, рѣшительно.
Насхил, на́схиль, нар. Склонясь, наклонившись, полу-лежа; наклонно. Усю ніч насхил проседіла. Міусск. окр. Насхиль стіл стоїть. Конст. у.
Приплести, -ся. Cм. приплітати, -ся.
Спритний, -а, -е. Понятливый, смѣтливый, ловкій, проворный. Суддя такий був розумний та спритний, що яке б темне діло не було, зараз його на світ виведе. Стор. І. 32. Ти то спритний, як Матвій до куропатв. Ном. № 6564.
Торзати, -заю, -єш, гл. = торсати. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Христосати, -саю, -єш, гл. Пѣть христо́санки. МУЕ. ІІІ. 58.
Нас спонсорують: